Роки пройдуть й Земля загоїть рани,
і втіляться в живих всі ветерани...
А скільки НАС, хто не прийшли додому,
лежать і досі в землях невідомих!?...
Доволі! Наші сили не розтали!
Ми в цій війні з ЧУЖИМИ не програли!
І наші перемоги – НАШЕ є!
І ми – НАРОД, що на Землі живе..
І кожен з нас СЕБЕ запам’ятає
бо тіло згине – а душа свята є!
І наші душі – по земних просторах –
в лісах волинських й Гімалайських горах!

Не плач за мною - я ж бо не загину,
Я буду ЖИТИ за свою Вкраїну!
І плакати за мною не потрібно,
ТЕБЕ кохаю, Оукърайна рідна!