Мов різонув мечем по спеці стрім дощезний.
Відсік ураз тепло. Натомість злива
Із лона хмар. А день, немов олива,
Стіка повільно й непомітно щезне.

Здолає прихіть у розбурханих потоках,
Що річкою біжать вздовж тротуару.
Схова під парасолю змоклу пару.
Знеструмиться у ліхтарях високих.

Пірне під крила угамованій стихії,
В надії прихиститись аж до ранку
Й зустріти сонце вмитого світанку,
Де в променях бринітиме надія.
ID: 882596
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.07.2020 15:37:01
© дата внесення змiн: 02.02.2022 15:07:15
автор: Тамара Шкіндер

Прохолоди подих все єство відчує.
Десь луна озветься в сірих комишах.
ВІтер в підворотні згодом заночує,
Сирістю підступно нагонивши страх.

Це іще не осінь - відлітає літо.
Мружить сонце очі в безлічі промінь.
Це не дощ, а мряка. І перепочити
Заховались мрії у зрадливу тінь.

Хмари, мов химери, плинуть небокраєм.
Між землею й небом бавить вітром гай.
Вересень ногами босими ступає
Й осені на вушко шепче:"Зустрічай!"
ID: 887091
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.08.2020 12:01:26
© дата внесення змiн: 02.02.2022 15:05:42
автор: Тамара Шкіндер