Як правило, якщо людина чи організація має гроші, вона намагається витрачати їх не лише на себе, а й на благодійність. Коли - з дійсно альтруїстичних поривів, коли - це гра на публіку. Тим не менш...
Ось і Южноукраїнська ГАЕС в цьому році вирішила зайнятися благодійністю. Були виділені гроші на реконструкцію і ремонт шкіл в селах Олександрівка і Богданова Балка, як сіл, найближчих до ГАЕС.
Однак, коли будівельники у селі Богданова Балка почали свої роботи, вони настільки підрили котлован під школою, що половина будови впала. Справа в тому, що після війни в цьому районі будували будинки без фундаменту, оскільки це - не зона сейсмічної активності або підтоплення. І нічого, ці будинки стоять до сих пір. Дивно й те, що будівельники взагалі щось рили, адже за планом в школі треба було замінити вікна з дерев'яних на пластикові і поштукатурити зовнішні стіни. Всім зрозуміло, що підкопувати будову для цього не треба.
Добре, що ці "ремонтні" роботи проходили під час карантину. Тому питання з тим, де вчитися дітям по закінченню карантину було вирішено ще до того, як знову почався навчальний процес.
Однак позиція благодійників з ГАЕС в цій ситуації просто шокує. Вони запропонували школу просто закрити. Вчителів звільнити, а дітей возити на навчання до Южноукраїнська. Уточнимо, що Богданова Балка знаходиться на іншому березі Південного Бугу і моста до Южноукраїнську немає. Є паром, поки взимку не замерзне ріка. А взимку люди до Южноукраїнська переходять пішки або, за словами місцевих мешканців, "відкриваємо двері автівки та їдемо з відкритими дверима, якщо крига починає тріскатися, то вистрибуємо. Так вже декілька машин затонуло, але людських жертв не було". Ви собі уявляєте шкільний автобус, який їде з відкритими дверями замерзшою рікою, а крига починає тріскатися? Багато дітей врятується?
До того ж, Богданова Балка - це повна одинадцятирічна школа для чотирьох навколишніх сіл, і сюди дітей дійсно возять шкільним автобусом. Так скільки ходок цьому автобусу треба зробити, щоб довезти до школи всіх дітей?
А при тому, що роботи на цьому березі ріки особливо немає, пропозиція звільнити вчителів, середній вік яких у Богдановій Балці - 40 років, теж звучить якось дивно.
Силами директора школи - Олексія Володимировича Поспелова, школа, як навчальний заклад, у Богдановій Балці продовжує жити. Тепер діти молодших класів вчаться у дитячому садку колгоспу, через що дітей з колгоспу треба відвозити до дитсадка радгоспу, бо хоча вони і об'єднані у одному селі, фактична відстань там немаленька. Середні класи вчаться у шкільрній їдальні, яка, благо, була окремим будинком. Однак тепер ніде функціонувати власне їдальні, як закладу харчування школярів. А старші класи вчаться у будинку сільської ради. Все таки, сільській раді проблеми навчання місцевих дітей ближчі, ніж атомщикам з іншого берега.
А будинок школи стоїть у розібраному вигляді. Його все таки доламали до кінця. Тепер будуть відбудовувати, але наближається зима і морози, які зупинять будівництво. Якщо, звісно, у будівельників вистачить на це здорового глузду.
Місцеве ж миколаївське телебачення бадьоро звітує про реконструкцію школи в селі Олександрівка. Хіба атомщикам-благодійникам потрібно, щоб ЗМІ розповідали про зруйновану школу в Богдановій Балці?