Ранком прозорим з відблиском сірим

Рухом легким відчиняю вікно.

Знову за обрій думки полетіли,

Кава холоне досить давно.

Знову дивуюсь: навіщо сваритись

З рухом годинника тому невдасі.

Вітер розбудить гаряче повітря,

З чашкою кави зникаю у часі.

Протяг-бешкетник грається тюлем,

Осад від кави лишився на дні.

Втомлений день випаде мулом,

Спогад солодкий залишить мені.