Замітки інтимна лірика

Замітки з міткою «інтимна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Коли весна в мені цвіла

Коли весна в середині цвіла
І захлиналися у співі солов'ї,
Кохання білих два крила
Несли мене далеко від землі.

Цвіла любов усеньке літо,
Буяло щастя повнотою барв.
Я склала, ніжністю зігріті,
Біленькі два стрімких крила.

Вітри з дощами осінь принесла,
Шукає у душі туман притулку.
А поруч тужать два крила
За почуттями, зниклими в провулку.

Коментарі: 65

sonce-33

Тремтливий лист - мої вуста...

Тремтливий лист - мої вуста,
І лебедями - твої руки.
А геометрія проста:
Для нас настала мить розлуки.

За все приходиться платить:
За пристрасть, зустріч, розставання...
І швидко-швидко миготить
На кінчиках повік страждання...

Коментарі: 69

sonce-33

Туди, де тишу рве твій голос

Весна убралась гожа в колодки.
Сріблястий серпик місяця тонкого
Заплутався у брості осоки
Й легкий туман розсіяв над рікою.

У гаї покотилася луна,
Нестямно соловейко серце крає,
Бринить, немов натягнута струна,
Десь усередині твоє "кохаю".

Літа зозулька мудро роздає
Із щедрістю прадавньовіковою.
І я лечу туди, де тишу рве
Твій голос, переповнений жагою.

Коментарі: 83

sonce-33

Не шукай у мені неземної...

Не шукай у мені неземної
І до рангу святих не возводь.
Я все та ж, бо із плоті і крові,
Як раніше, до мене приходь.

Я все та ж. У щасливій знемозі
Освічу тобі в темряві шлях.
Просто бачу я зорі у прозі,
Чисту музику чую в віршах.

Я все та ж, тільки сивіють коси...
Ти приходь - і уже навіки!
Бо безжальна зозуленька-осінь
Все рахує, рахує роки...

І як продовження -
див. вірш-відгук у блозі Ягуара 65

http://blog.i.ua/user/479006/1212052/

Всі ми зроблені з крові і плоті,
Та бажаємо благ неземних...
Лиш на жаль, в остогидлім болоті
Стільки жаб! І звикаєм до них.

Скільки в світі очей завидющих,
Стільки ж різних нечистих думок.
Але я все шукаю, тому що,
Ти моя. Неземна. Ти мій рок.

І нехай, що зозуля кувала -
Не зважаю, що плинуть роки.
Лиш тебе мені не вистачало...
Твого серця... Твоєї руки.

В мене теж вже посивіли скроні,
Але ж б'ються серця в унісон!
Цілуватиму ніжно долоні,
Щоб навічно продовжити сон...

Коментарі: 78

sonce-33

Світи, світи, місяцю...

Світи, світи, місяцю, не вискочи, серце,
Сяду я до човника - золоте весельце.
Буде річка човника вусебіч хитати,
А на тому березі мила зустрічати.

Я ступлю на світлую зоряну доріжку:
- Не змочи, коханая, у росиці ніжки.
Не турбуйсь, лебедонько, пташко сіроока.
- То візьми на рученьки мене, ясний сокіл!

- Понесу до скирдоньки, де духмяне сіно,
Доторкнусь вустами до рученьок білих.
Розведу я, любая, сум-печаль руками,
Спалах-блискавиця промайне між нами.

Ніжністю покрию всю з голови до ніг,
Лоскотами слів своїх розбуджу твій сміх.
У розмовах щирих просидим до ранку.
У міцних обіймах заснеш на світанку.

Коментарі: 101

sonce-33

Свобода жінки, упокореної в раму

Із портрета я рвусь відчайдушно,
За любов заплатила подушне.
Мене рама впопорює, давить -
Звабне щастя просторами манить.

[ Читати далі ]

Коментарі: 77

sonce-33

Старий альбом

Потріскують дрівця в моїм каміні.
Відсуну вбік і суєту, й турботи,
Візьму альбои у руки старовинний.
"Привіт", - звернусь до чорно-білих фото.

Ось мила бабця дивиться у вічі
На мене щиро-добрими очима...
Дідусь... Молодшим став за мене вдвічі,
На Другій світовій солдат загинув...

Тут мама юна, моя люба ненька,
І кісниками зв'язані дві кіски...
Ось я, тонесенька і молоденька,
Жену на поле неслухняну кізку...

А ось манюсінькі мої дівчатка,
Від них так пахне молочком, квітками...
Сміються, ніби сонячні курчатка
На жовтому крилі у курки-мами...

Ретроальбом неквапно загортаю -
В нім я уся, в оцих старих світлинах.
Нехай надійно пам'ять зберігає
Ці найщасливіші в житті хвилини...

Коментарі: 72

sonce-33

Матуся

Після прочитання вірша друга Звездочета, присвяченого мамі
http://blog.i.ua/community/53/1252653/

- Що найбільше цінуєш, хлопча?-
До малого тихенько озвуся.
Шепотять хлопченяти уста:
- Найдорожча на світі матуся.

До дорослого хлопця озвусь:
- Де шукаєш і світла, й розради?
- Як не важко в житті - розберусь,
Та важлива матусі порада.

- Чималенько хороших жінок
На віку довелося пізнати, -
Ставить крапку статечний дідок, -
Безкорисливо любить лиш мати!

Коментарі: 62

sonce-33

На скронях в тебе паморозь зимова

На скронях в тебе паморозь зимова.
Застигли зморшки близ сумних очей.
Й така ж інтимна, стишена розмова,
До болю рідні порухи плечей...

Колись в руках твоїх я тріпотіла,
Повільно танула в обіймах воском.
На вістрі почуттів вогнем горіла -
І розсував залізні рамки простір.

А зараз теплу душу відморозить
Боюсь, бо дихаєш уже зимою.
На перехрестях чи у переходах
Давно ми розминулися з тобою...

На скронях в тебе паморозь зимова.
В минулому лишилася розмова...

Коментарі: 90

sonce-33

Моє учора залишилось в літі...

Моє учора залишилось в літі,
Виграючи смичком на скрипці тужній
Мелодії, теплом сердець зігріті,
Даруючи добро й усмішки дружні.

Моє сьогодні зазирає в зиму,
Загорнену пуховим теплим пледом.
І хочеться порвати нить незриму,
І хочеться злетіти аж до неба,

Тісний свій одяг зняти поспіль,
У вир життєвих пристрастей пірнути...
Та не дає життєвий досвід,
Та вже душею важко роздягнутись...

Моє учора залишилось в літі...
Моє сьогодні зазирає в зиму...

Коментарі: 77