Соломія Крушельницька про українську пісню : «Вона мені як храм.
Я чую в ній органи»

Портрет Соломії Крушельницької (1872-1952) Художник Володимир Слєпченко

«Найпрекрасніша і найчарівніша Баттерфляй» ( .Джакомо Пуччіні )
«У широкому світі, де вона тріумфально виступала на
кращих оперних сценах, її називали «незабутньою Аїдою», «єдиною в світі
Джокондою», «найчарівнішою Чіо-Чіо-сан», «неповторною Галькою», «ідеальною
Брунгільдою», «неперевершеною Саломеєю», «вражаючою Валькірією», «винятковою
Лорелеєю» ( Михайло Головащенко )
«Ці давні спогади, що я проніс крізь роки,
завжди зберігаючи в душі, сягають початку нашого століття, коли я вперше почув
її голос і побачив її на сцені римського театру «Констанці» в незрівнянному
образі Аїди. Вона уявлялася мені царицею Нефертіті, найяснішою дружиною Рамзеса
II, або однією з жіночих фігур, що зійшли з древнього барельєфу після
трьохтисячорічного кам’яного сну, щоб продовжити життя серед людей, вражаючи їх
мелодійністю звуків, вогнистими рухами крутих плечей і гнучкого стану,
стилізованими й ефектними жестами рук».( музикознавець Гвідо Маротті )
"Вона справді ідеальна, ця шляхетна і чарівна синьойорина з тендітною і стрункою постаттю... Співає ніжно, мелодійно, захоплююче, а її чистий і дзвінкий
голос широкого діапазону відмінно інтонований. "«Gazzetta di Parma». Італія 1897

Вівці мої, вівці
Українська народна пісня
Вівці мої, вівці,
Вівці та й барани,
Хто ж вас буде пасти,
Як мене не стане?
Воли мої, воли,
Воли та й корови,
Хто ж вас буде гнати
На зелене поле?
Гори мої, гори,
Гори гороваті,
Хто ж вам на трембіті
Буде вигравати?

