І не дивуєтеся, друзі, що за дві доби, двома влучними ударами в групи людей начебто московських «Іскандерів», РФ загубила щонайменше 82 грішні душі вкраїнців на Харківщині. Навіть я, пенсіонер, котрий, як правило, оминає розмови про війну, мало цікавиться подіями на фронті, позаяк мені відмовили в призовові на фронт (воюйте самі, панове), точно знаю, що довкруги наших кордонів орки обладнали позиції понад 45-ти балістичних оперативно-тактичних ракетних комплексів класу земля-земля, сімейства: «Іскандер», «Іскандер»-Е, «Іскандер»-К, «Іскандер»-М. Якщо їх не погасити, виполохати з позицій під нашими грудьми, коли не знищити в гнізді, то їм посильно, навіть учиняючи по одному пострілу на добу, похоронити за харківським жахливим сценарієм упродовж місяця-двох тисячі й тисячі нових українців, знищити на значній частині нашої території все живе. «Іскандери» під нашими кордонами — це живий гадючий пояс на шиї української нації…

Пригадується, як понад двадцять місяців тому недолугі фельдмаршали з обойми В. Зеленського — пани О. Рєзніков і О. Данилов з піною на устах кричали з усіх трибун і перед телекамерами, насамперед, що вони проглядають відстань на 300-400 кілометрів поза кордонами України і їм зовсім не видно ніяких ворожих формувань. Ніде буцімто немає ніяких приготувань до нападу сусідів на Україну. Це, мовляв, блеф, вигадки ворогів нашої дружби з росіянцями. І це тоді, коли всі оперативні розвідувальні служби великих світових держав інформували, в тому числі і керівництво нашої республіки: Росія нагнала під кордони України сотні тисяч військових, розгорнули свої бойові порядки і готова ось-ось батальйонними групами штурмувати бастіони українців. Просніться, просили, американці, поляки, прибалти, виставте заслони, приведіть військо у готовність до бою…

Главу держави прилітав спеціально із Вашингтона вмовляти (І) повірити у передгроззя війни, відкрити очі на реальний стан речей, витративши на переліт понад двадцять годин сам глава ЦРУ США. Ні, склали дулю всім, американському уряду насамперед. Ми — найрозумніші!

Я за те, що цих верховних «ждунів» неодмінно належить притягнути до кримінальної відповідальності. В суді, якщо ми дійсно правова, демократична держава, чесно розібратися: робилося те все зумисно, на догоду ворогам, з недогляду, чи з безпардонного нехлюйства. Іншими словами, бісибатькаказна-що, пані й панове!

Вельми цікаво було б дізнатися нині: в пана О. Данілова, — роздягнувши його при цьому, даруйте, до трусів, позаяк публічно хвалиться, що через колір одяганок своїх комусь подає сигнали про те, чи вірити йому чи ні під час інтерв’ю, он які унікальні кадри є в нашій політиці; в нового міністра оборони України пана Умерова — що їм обом видно в біноклі, перескопи з Києва вздовж нашого кордону з орками? Є, стоять там на бойових позиціях московитські анафемські, поганські «Іскандери», чи це знову блеф? Хоче через вісім десятків смертей варто сумніватися в подібному? Невже Україну знову розводять?

Тим часом, поки «Іскандери» все-таки виконують в наших містах і селах свою страшну, чорну роботу, я хочу запитати в усіх: де наша знаменита армія дронів-камікадзе, якщо вона вже не прямує на місця дислокування цих пекельних машин? Вона що, можливо, не літає через кордони РФ, якщо вони дійсно дислоковані там? Можливо, соромиться? Чому не поступає жодного повідомлення про знищення цих проклятих «Іскандерів»? Де наші сили спеціальних операцій, на фінансування яких, думаю, виділяються величезні кошти. Чому мовчать герої-буданівці? Невже це все їх не обходить?

Наївно думати про те, що всю біду від цих страшних бабахів може відвести самотужки глава держави, який, пробачте, геть у милі мотається по сусідах з простягнутою рукою: дайте, мовляв, щось накинути на небо, недопустити моторошних обстрілів росіянців. До речі, а чому лише пан Зеленський від України виїздить в закордоння з торбою чолобитника-прохача, присоромливого канюки?

Але хто ж поїде з українських урядовців, де захмарні зарплати отримують сотні урядовців?

(Якби це так м’яко, беззлобно, тоненько, без образ і приниження, але чесно сказати про діяльність декого з чиновників, щоб водночас і стимулювало до діяльності.

Стефанчук, до прикладу? Щоб розлякати грізним своїм видом усіх гусей у Європі та світі? Бо ніде не зустрічав, не бачив, щоб доволі міцної статури чоловічина, у повному розквіті сил, пер в Україну важкенні мінометні плити, штовхав так потрібні на полі бою гармати. А, напевне, міг би при бажанні.

Шмигаль? Та його навіть ніхто в Україні не сприймав усерйоз за всі часи покірного служіння панові Зеленському. Так собі, догодлива недоречність, щоб ненавмисне ненародити прототип колишнього Євгена Марчука, котрий (пригадуєте?) замість активної роботи на посту прем’єр-міністра, як стверджував недорікуватий Л. Кучма, буцімто займався створенням власного іміджу, щоб рушити на президентські вибори. Так що історія вчить таки тих, хто сидить найвище…

Дмитро Кулеба? Та він, як замість дрес-коду (англ. dress code — кодекс одягу) на відповідальний прийом одягне затрапезні кеди і допотопну бобочку, як відбувалося вже не раз і не двічі, його завжди сприймають за піднощика льоду до льоху з шаманським. Куди йому за стіл переговорів…

Тоді, можливо, пан міністр юстиції Денис Малюска? Е. ні, ні. Його ще сприймуть за артиста, який грає образ сина відомого сюрреаліста Сальвадора Далі не на сцені, а в житті, котрий продає свої родинні «золоті» вуса. Одне слово, і цей ні в дрова, ні в тріски…

Що, можливо, пані І. Верещук пошлеш виклянчити патрони, бо маючи під руками цілу, найбільшу в Європі державу, так і не спромоглися київські вожді-начальники ледве не за пів десятка літ спорудити власний завод з виготовлення боєкомплектів? Ця, того й дивися, привезе ще одну чонгарську розміновану дірку — холості патрони. Як кажуть, чортбатьказна-що!

Є Рада Національної Безпеки і Оборони, є Ставка Верховного Головнокомандувача, а самому Зеленському доводиться і оборонного плуга перти, і орчиками чистити лемеші. Таку ледачу команду має, що ні на кого не можна сповна покластися. Тому повсякчас і сорочка мокра. А ворог дивіться на нас через приціли страхітливих «Іскандерів». Тому кількість похоронів в Україні все збільшується, на жаль…

Написано з єдиною метою — допомогти негайно виправити ситуацію, позаяк це питання життя і смерті багатьох українців.