Маками покрите Іловайське поле.
Наче кров героїв проросла з глибин.
У котлі жорстокім обірвались долі-
Не один додому не вернувся син.

Там, де квітували чебреці та м"ята,
Оповили тіло пахощі трави.
Розстріляли підло хлопців з добробату...
А у синім небі з хмари хоругви.

Сонце піднялося у зеніт пекельний.
На стеблі травинки запеклася кров.
І нема підмоги... Коридор зелений
Став умить вогненним -смерть вирує знов.

Строчать кулемети - падають додолу
Матері Вкраїни віддані сини.
Їх останнє літо залишось в полі,
Де розквітли маки й пахнуть полини.






ID: 881372
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.07.2020 20:31:10
© дата внесення змiн: 18.02.2021 12:37:39
автор: Тамара Шкіндер