Люблю хустки. Маю цілу колекцію з тих, які ношу і з тих, які не ношу. Не ношу не тому, що не гарні, а тому, що вони зберігають енергетику тих людей, які передали мені цей скарб у спадок. Моя любов до української хустки дуже давня і щира. Пам'ятаю, мені було років 14 і я вибирала свою першу у бабулі в великій дубовій софці.- Олю, бери оцю турецьку з люрексом. Нашо тобі ті лапаті бабоцькі?- Ні. Хочу цю бордову з китицями!Пам'ятаю ту хустку. Я довго носила її поверх пальто і завжди отримувала...

Читати далі...