Читаю долю я по лініях руки, А на долоні ліній тих багато. Тут закодовані прожиті дні й роки. Та чи зумію я розшифрувати? Все починалося з помітних ледь кривуль. Сліди вже майже стерлися на шкірі Читаю, як ховали немовля від куль. Навколо чатували дикі звірі. Глибока протягнулась лінія життя Від пальців, аж до самого зап'ястя. А той зигзаг наліво - мої почуття - Колись сприймався, як велике щастя! Розігрівали поцілунки грішну плоть І билось серце горобцем у клітці. Та...

Читати далі...