Ось як пише про неї на своїй сторінці у “Фейсбуці”   її автор, уродженець Черкащини Василь-Живосил Лютий:

“Що стосується пісні “Меч Арея”… Це вже не тільки моя візитка, це вже гльобальня пісня світового українства. І навіть коли її виконують і московською і литвинською мовами (іншими ще не чув, але кажуть є) – знайте, у ній панує виключно русинський, руський, він же український дух. Дякую “Гайдамакам” і “Тінь Сонця”,”Говерлі”,”Вєді” за відкритість (себто козаки чемно попросили виконувати). А іншим теж дякую – ви просто популяризуєте нашу арійську думку, але друзі не пишіть будь-ласка що це “стародавній арійський гімн”. Пісня написана 21 липня 2004 року у с. Маліївці Дунаєвецького району Хмельницької області близько 14 години в 400 метрах від помістя Орловських. Разом з нею народилися пісні “Мати Слава” і “Перуниця”. Автор, себто я, ще живий, і більше того – планую прожити довго і написати ще багато таких творів. Щиро радий піднімати бойовий дух своєю духовньою натхненістю. Живосил-Василь Лютий”.

МЕЧ АРЕЯ

   Гуркоче грім в ковальні Бога.

   Стоять вої з кісьми до плеч.

   Рука зсивілого Сварога

   Кує Арею моцний меч.

   І ось знаряддя вже готове,

   Відблиснув меч в люстрах небес.

   Меча окропила Покрова,

   А Рід нарік його Чаркес.

 Приспів:

   На позір Перунова Полка

   Піднімає меч Ареєва рука -

   На могутній дух, на захист нам,

   На погибель злим підступним ворогам.

   Гримне Небо – і тремтить Земля,

   Меч Арея Русь з неволі визволя.

   На Вкраїні хай пощезне враг,

   Меч Арея поверне нам рідний стяг!

   Чаркес – чарівний меч Арея –

   Тримали Тур і Святослав.

   Не раз Аратту і Борею,

   І Русь він щиро захищав.

   Тримав Гатило – Богом даний,

   Тримали витязі-князі,

   Тримали лицарі-гетьмани,

   А зараз він в твоїй руці!

 Приспів