[Приєднана картинка] Торбинку з коханням повісив на цвях В коморі бажань, та закрив навіть дверці.Шукаю десь сонце, десь там – в небесах,І Бога шукаю в розбитому серці.А сонце то – Бог, а Бог – то кохання,Та тільки існує ще якийсь лиходій.Він хмари збирає всім на страждання,Бо зимно завжди від тих його дій.Так, сонце закрито! Ми як, посліпли, –Все хмари над нами – під сонцем ті хмари.І я вже не птах з крилом білокрилим –ніхто про кохання тут навіть не марить...

Читати далі...