Архетипічні елегії…
- 09.02.18, 22:35
- Критический взгляд...
1
З часів древньої Оранти
Був наш Рід міцний на диво
В грізну мить, князі-гаранти
Не втікали на Мальдіви.
Та враз вдарило край лихо
Обернулось чорним горем
І гарантом став барига,
А п’яниця – прокурором…
Не змогли знести наруги
І пекельного обману,
Небеса... І знов по кругу
Йти напружились майдани…
2
Київ, ніч, луна… І воїн
Сновида, що спав в наметах
Встав… І дужою рукою
Видав залп – з гранатомета…
3
Зима, холод… Хуга свище
Ритуально вітер виє
Догоря в Раді огнище
Головешки в кріслах тліють.
Чути десь, біля порогу
Покутує влада сором
Б’ють дурним лобом підлогу
Гарант, разом з прокурором.
Скиглять, виють і тихенько
Гребуть попіл надій в кучки
"Вибач небо, що ми неньку
Довели спільно до ручки…"
4
Небо гримнуло: "Мздоїмці…
Байстрюки, лихі гадюки
Ви ж на землі українські
Навели пекельні муки.
– Зліва недруг, в центрі свара
А на сході – злий вражина…
Чом як жертвенна отара
Жде мучителів дружина?
– Мо* забули – вої в юпці)))
Як вас різали до пняки
І пся-кревні ляхолюбці*
І печерні кацапняки*?!
6
– Чом в судовому поносі
Загубилась бариг низка?
Чому квітне в вас під носом
Епідемія злодійська?
– Чом ржавіє на полиці
Меч закону та війська?
Чом – немов свинячі лиця
В саботажниць з НАЗеКа?
7
– Й під кінець…
Сумління хтиве
В тих, хто в миті невеселі
Біжить потай на Мальдіви
І збагачує Сейшели.
– То ж, коли ти недолугий
Злазь…Насидівся на троні
І без нервів та напруги
Здай Михо владну корону.
– В реформатора-грузина
Сили й честі, знань доволі
З ним, розквітне Україна
Й піде світлим шляхом долі!"
зі... хто згоден - поширюйте
9.02.18