хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «чому так»

Навіщо?


Знаєте, що питали волхви, коли до них приходили зневірені й змордовані, – ті що шукають чуда? 
  Вони завжди запитували таке: 
- слабих: «Хворієш? Навіщо слабуєш?», 
- бідних: «Бідний? Нещасливий? Навіщо ти бідний? Для чого ти бідний?»
- чи самотніх «Навіщо ти самотній? Навіщо ти самотня?» Навіщо? 
Погодьтеся, вельми глибоке питання. 
В книзі старовірів «Оповіді» звучить питання: «Навіщо ти нічого не робиш для того, щоб...». Кожен замість "три крапки" може продовжити питання. 
Це питання - «Навіщо?» – я рекомендую ставити частіше, особливо, коли ви починаєте мучитися, якщо у вас щось не виходить:
- Навіщо я мучуся? 
- Навіщо я зараз панікую?
- Навіщо я зараз панікую, щоб вимкнути голову собі?
Бо коли ви прагнете до чогось, доречно задавати собі такі ж питання:
- Як це робити? 
- Як це краще зробити? 
Коли ж ви не прагнете ні до чого, виправдовуючи і пояснюючи, згадуйте це питання Волхва.
– Слабуєш? Нащо слабуєш ? 
Можна, звичайно, продовжити питанням, наприклад: 
- «Чому не лікуєшся? Чому не одужуєш?», але волхви були глибшими, вони так і казали: «Нащо хворієш?».
Просто! Як на це питання відповісти?
- Дійсно, навіщо я хворію? 
Якщо по-чесному задавати собі питання: 
- «А дійсно, навіщо я мучуся?» 
- А дійсно, навіщо? 
І хочеться сказати: «От дурень! Стільки ж часу витрачено даремно!». 
Але, сказавши собі правду, треба починати щось робити, тому, що без діла не буде змін. 
Якщо ти без діла – ти нероба.
Якщо ти не робиш правильні справи, якщо ти не шукаєш шляхи, значить, ти – без шляху-дороги, безпутня людина, безтолоч. 
Ось ким ким, а безпутім бути ніяк не хочеться. 
Тому і виправдовуємо себе. Не хочеться ж називати себе безтолоччю, чи неробою.
- «Ну, як це, адже я роблю стільки справ!?», але не роблячи найголовнішого, того що потрібне для твого щастя, ти чомусь виправдовуєш своє недбальство. 
Тобто, не робиш тих справ, які потрібні для твого щастя. Просто не робиш!!! 
Коли ось такою простою, не надто мудрою, але самобутньою мовою починаєш з собою спілкуватися, честь переходить в гідність і з'являється внутрішнє дишло в яке можна впертися, і яким можна себе повернути у правильний бік.