хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «евроинтеграторы»

Про кастрюли )))

Кастрюля , в какой цвет её не крась , хоть в било-жовтый , хоть пысанкой распиши , она кастрюлей и останется , тобишь , налей в неё борща будет борщ , налей говна - соответственно ... И вот сейчас патриоты - евроинтеграторы , льют откровенное говно в эти кастрюли , нацистский Гитлеровский режим и его пособники , так же как любой нац-ревизионизм в Европе осуждаются по конкретным уголовным статьям , с конкретными сроками тюремного заключения ... Потому вам господа кастрюли и сделали тупо туристический безвиз , чтобы не дай бог там не осели и не воняли своими нацистскими идеями 
Вот вам пример ещё одного говновброса )))
https://www.facebook.com/romanvkulyk/posts/1341579119244100
"Роман Кулик
Kiev Oblast, Обухов · 
Певно суперечки навколо постатей Шухевича чи Бандери з різною інтенсивністю точитимуться ще десятиліття. Як мінімум поки частина українців буде лінитись і черпати інформацію про них з перших двох абзаців російської вікіпедії чи рос-тв. Тому за весь період формальної незалежності у нас так й ні разу не відбулась публічна раціональна дискусія про них - спроби її провести тонули в болоті міцно заземлених міфів і роздутих уривків біографії генерала. Ідентичний сценарій вже кілька років спостерігаємо в на сході, коли рос. пропаганда ліпить із бійців ЗСУ чи добровольчих формувань неоесесівців.
Таке вже наше прокляття як колоніальної держави, чиї території постійно знаходились під окупацією кількох імперій. А систематична дискредитація і нівелювання здобутків з боку метрополії - доля усіх солдатів чи борців за незалежність народів, що програли свою війну за свободу. Власне в цьому і вся різниця між Шухевичем і Бен-Гуріоном, де Валерою, Пілсудським, Маннергеймом "підстав рандомного персонажа". Просто вони перемогли і чхати хотіли, що про них думають інші. Шухевич же і його армія не мали шансів на перемогу, але все одно продовжили свою війну. Хоча з його то досвідом підпільної діяльності Шухевич міг сотні разів виїхати в США, спокійно попивати віскі, писати мемуари "як ми вкотре просрали визвольні змагання" і журитись за Україноньку. Але ж не виїхав - і розділив передбачувану участь більшості своїх підлеглих. У цьому і його спадок, і причина називати вулиці Києва іменем генерала."