Боротьба з корупцією, це як субсидії для компенсації завищених тарифів. Проблема не вирішується, причини не усуваються, зате можна постійно бути в процесі "боротьби".

     Єдині реальні ліки від корупції - реіндустріалізація та розвиток власної економіки. Працюють виробництва - працюють люди. Працюють - заробляють. Заробляють - стають вільнішими, більше поважають себе і вимагають цього від інших. Стають багатшими - вимагають від влади якісних інституцій.

     Бідні люди ніколи не бувають замовниками витончених та ефективних соціальних інститутів. А система без замовника - приречена на занепад. Це тільки питання часу.

     Настворювали нових антикорупційних інституцій - НАБУ, НАЗК, Нацагентство з виявлення, розшуку та управління корупційними активами... а інститутів економічного розвитку - зась. Тільки прямих видатків на антикорупційні органи в Держбюджеті-2017 заклали 1,5 млрд грн (і це без ГПУ, МВС, СБУ), невідомо скільки ще грантами додатково дофінансують "головне питання країни". А на експортно-кредитне агентство, підтримку малого бізнесу та розвиток промисловості - коштів знов немає. Співпадіння?

     А може їм взагалі не потрібен економічний розвиток? Може їм потрібна вічна імітація боротьби з корупцією в хронічно бідній і залежній країні, якій ця корупція іманентна? Показове лікування симптомів замість усування причин хвороби?

     З такою економічною політикою влади "антикорупціонер" скоро стане самою стабільною професією в країні. Може це такий план боротьби з безробіттям та переходу до "постіндустріальної" економіки?

P.S. Прошу репост для думаючої аудиторії.