Sonata quasi una fantasia
- 18.07.16, 11:45
Я все розумію – ти просто не хочеш залежності.
Від голосу мого. Від слів. І від моїх очей.
Ти просто боїшся залежності. Із обережності.
Щоб потім не марити мною посеред ночей.
Щоб раптом у натовпі не озиратись на схожого.
І не відчувати підступного серцебиття.
І щоб в телефон не питатися: «Я перепрошую...
Це – ти?» І боятись почути хвилююче: «Я»...
Ти просто боїшся, не хочеш залежності, дівчинко.
І прагнеш сприймати моє, як сприймають чуже.
А в мене все просто. Давно себе я вже не силую.
А я не боюсь. На жаль не залежу від тебе уже...
3