Кремль молча и тихонько прорабатывает сразу оба варианта выхода из положения. К выборам РФ готовит Украине мегапровокацию под названием "орден Иуды" для дискредитации действующей власти Украины. Сама провокация - это лишь вершина айсберга. Учитывая активное наращивание войск РФ на Востоке, вдоль границы с Украиной + анализируя отчеты ОБСЕ, можно сделать вывод о том, что ихтамнеты на низком старте.

       У РФ с предлогом для вторжения все плохо: нужно, чтобы весь мир поверил, а не только росбыдло. Поэтому взорвать дом в Воронеже и найти там визитку Яроша - это не то, даже местные не особо поверят, не то, что Запад и США. По сути, выход у врага простой: легализировать введение войск РФ на территорию Украины под любым предлогом. 

       А теперь снова возвращаемся к "ордену Иуды", ибо все прогнозируемо. На цирк с конями выделено реально много денег из бюджета РФ [но война храшданская, не забываем].

       Первое. Если кто не в курсе, то на оккупированных стартовала акция по сбору осколков от снарядов, которыми "плохая Хунта обстреливает мирных жителей Донбасса". Развешены листовки, призывающие к сбору осколков:

       Второе. Будут согнаны на центральную площадь Донецка более 100 тысяч цивильных. Кстати, в РФ не понимают, что чисто математически центральная площадь не вместит такое количество людей, не влезет и всё. Ну а «подставки под флажки» будут свозить в лучших традициях ссср, уже распространены формы для заявок на автобусы. Бюджет доставки цивильных на митинг таков (Пушилин и компания уже прописали такие цифры), что было бы дешевле свозить на лимузинах. Но то таке, оккупационные власти воруют у РФ. Пушилину уже не раз пытались объяснить, мол, не получится такое количество притянуть мирняка на митинг. Правда, оккупационные власти этим не парятся - если даже придут 10 человек, рос.пропаганда дорисует и снимет все как надо.

       Третье. Шоу начинается, и во время акции планируется на камеры "международных журналистов" из РФ рассказать о "геноциде по отношению к жителям Донбасса" со стороны Порошенко и символично "вручить" ему - орден или "медаль Иуды".

       Четвертое. Апогеем цирка с Иудой станет запуск 100 тысяч шаров, раскрашенных в цвет флага рф. На этот фарс Пушилин и компания списали столько, что дешевле на такси с Борисполя метнуться на Сатурн и обратно - 10 млн рублей.

       Пятое, самое интересное. Как вы думаете, каковы шансы взорваться машине возле центральной площади Донецка и как быстро прилетят "хунтовские" мины прям в толпу цивильных? Напоминаю, на цирке [митинге] будет, ну, очень много "международных журналистов" с паспортами РФ, которые всегда готовы снимать кишки на обочинах + оторванные головы.

Думаю, пропагандисты будут верещать что-то по типу "Порошенко решил наказать непокоренный народ Донбасса", чтобы отвлечь внимание от результатов выборов и начать фальсификацию.

       Ну, а те военные со снятыми шевронами и паспортами РФ, что на неподконтрольном участке границы Украины с мордором, по задумке должны с низкого старта "защитить" народ и "дойти до Киева".

       Мораль. Призываю жителей оккупированных любыми способами игнорировать массовые скопления людей 31 марта в Донецке. Ибо есть все шансы стать декорацией без головы в русских новостях. Головой можно не только есть, но и думать.

Нещодавно знайома медсестра повідала мені епічну невигадану історію про рубльових хвойд. Історія вразила мене духовними мотивами та чудернацькими перепетіями, напруженим сюжетом та шаленою розв'язкою з чудовою мораллю.

Жили-були 2 сестри, які чекали шлюхський мир. Вони жили в ті страшні часи, коли всіх та кожного, хто наважувався у Донецьку заговорити російською на вулиці, або забивали камінюками, або привселюдно вішали. Дві сестри молилися на валодєньку і мріяли, шоби валодєнька ввьол вайска, бендеро-татар та врятував їх від гуцульського іга, яке тривало 100500 років у Донецьку.

Коли пішли гроші з рф на громадянську війну в Україні, дівчата ходили на всі ватні мітинги - легкі гроші, йопт + жевріла в них надія, що ху*лодєнька такі паможет мирними танкаи угнєтьонним в боротьбі з порушенням прав російськомовних у Донецьку.

Старшій сестрі в 2014 році було 30+ років, молодшій -15. Дівчата мріяли зустріти принців на білих лєксусах, обоє були незаміжні. Старшій сестрі таки посміхнулася доля - зустріла свою другу половинку. Але сужений-ряжений виявився не просто коханням всєй жизні, але й духовним на всю голову - чудо було із ростовською пропискою. Історія знайомства у молодих недолюдей була надзвичайно романтичною - вони познайомилися на театралізованому проросійському мітингу у Донецьку, де сужений-ряжений виступав у ролі масовки, що привозили з ростову і назад на автобусах із рф, а дівчина просто ходила заробити легкі гроші.

В 2014 році рф розпочала війну проти України. Але це тільки скріпило любов жаби до гадюки: ростовьке ніхто поїхало в Україну воювати за мельдонієвий мір. Наречена пишалася тим, що її сужений вбиває Карателів, все йшло до весілля, маман була зовсім не проти - духовний зять, йопт.

2014 був важким для мирного населення рік, бої тривали абсоютно кожен день. Люди звикали до мирних залпів рсзо із жилих кварталів Донецька, нездари та алкоголіки каталися на віджатих авто. Але растовскаму женіху нє павєзло - його покарали. Американці чи ні - історія не знає, проте ростовське ніхто поїхало додому на рефрижераторі. І тут виявляється ось що: молодша сестра вагітна. Від кого? Від івана з ростову, який здох. Сестра жила у подруги тривалий час, мотивуючи це тим, що у подруги тихий район.

Сестра старша в шоці, маман плаче за растовскім мальчіком, молодша готується до пологів. Духовністю аж пре одним словом . Молодша сестра народжує, але дитина хвора, як і дохлий тато: розумова відсталість + працює тільки одна нирка. Гейропа дико заздрить духовності та набожності - секс з неповнолітніми у адептів секти свідків ядрьоного попелу - це яскравий приклад набожності, хто не в курсі.

Любві всє возрасти пакорни, історія на цьому не закінчується. Недовго погорюваши, у 2015 році, старша сестра зустрічає нове кохання фсєй жизн і- осетина. Хулі забув осетин з російським паспортом у Донецьку? Правильно - він визволяв, сука, місто, що приймало Євро від роботи та цивілізованого життя. Осетія - це 10 хвилин їзди від Донецька, хто не в курсі.

Маман задоволена: женіх стройний, красівий, ваааааєнний, а глаза... Ах, какіє у нєго глаза, ах какіє дєті красівиє будут у вас, а у меня внукі! Знову діло йде до весілля, знову все серйозно. Жаба везе гадюку в осетію, шоби познайомити з батьками, а також майбутню тещу+молодшу сестру з байстрюком. Три гадюки задоволені - нахаляву в Осетію з'їздили, йопт.

Все йде до весілля, в Осетії вже майже родичі є. Але... Осетин також дохне. Хто саме застрелив оккупанта: поляк, чех чи американець - невідомо, баби ісчо нарожают. Проте далі відбувається найцікавіше: через декілька місяців після смерті осетинського окупанта, молодша сестра помітно товстішає. Точніше у неї раптово виростає живіт, великий живіт. Що з сестрою трапилося? Правильно, вона знову вагітна. Від кого вагітна? Правильно, від осетина, що здох на полях Донбасу. Відчуваєте, як знову пре духовнастью? Старша сестра отримує інфаркт, молодша от-от має народити ще одного байстрюка, маман бігає по оркоматам з надією вибити якісь гроші для дітей окупантів.

Мораль 1: особисте прохання до Обами: розкидайте будь-ласка контрацептиви над рф. Багато контрацептивів;

Мораль 2: радує в цій історії те, що здохло 2 оккупанта;

Мораль 3: кохайтеся , чорнобриві, та не з москалями;

Аффтар: Фашик Донецкий

P.S. Хочеш допомогти окупантам покататися на рефрижераторах з Донбасу в лаптєстан? Це просто - інструкції на сайті http://hunta.in.ua/

     Эта история от тех, кто воевал в Луганском Аэропорту. Когда наш спецназ окружили - грузы им можно было передавать только по воздуху, то есть самолетом или вертолетом. Но была одна проблема: никто не знал, как включить подсветку взлетной полосы. Но выход из ситуации нашелся. Точнее нашелся луганский электрик, который передавал чертежи и инструкции. Электриком был старый дедушка. Бегать по минным полям дедушке не позволяли возраст и здоровье. Но у луганского дедушки был луганский внук. Внуку было целых 12 лет. Ребенок бегал челноком по минным полям и передавал чертежи с инструкциями в окруженный аэропорт. В итоге подсветка взлетной полосы была успешно запущена.
     Когда русские танки подошли вплотную к аэропорту, то ДУХОВНО расстреляли дом, где жила семья деда-электрика и пацана. Из МИРНЫХ танков. Те чудом остались живы, ибо в последний момент выбежали из дому в чем были и через минные поля, которые уже знал 12-летний ребенок, ушли в сторону Харьковской области. Сейчас они живут в Виннице. Военные стараются им хоть как-нибудь помочь по мере возможности.
     Соседей этой луганской семьи, которые так же помогали ВСУ в окруженном аэропорту - МИРНО и ДУХОВНО расстреляли в их же дворе. На них донесли их ватные соседи. Этот пацанчик и дедушка из Луганска - и есть немногочисленный, увы, но настоящий Донбасс.
(Фашик Донецкий, блогер)