43. мріяне слово....отак спаде словоі піде воно коридорами мовидопоки не знайде собі місцеіз високим вікном, у якезазирає місяць і зорі заходятьрозповісти абивсілякі дивні історії Всесвітаі ранкова зоря завжди вітається гомінкими птахамиі сонечко вденьсвітло і тепло усміхається новому словущо замріяно дивиться з підвіконнямилується степом і річкою гаю...а потім заходили гості -дивакі невгамовні, безцеремоннівлаштовують бал маскараднийз феями, ельфамичаклунками і чаклунамиз чортами і янголамиз...

Читати далі...