Постійна, жорстка критика,
Невтішно діє на політика,
Його майбутнє та кар’єра рушиться,
А спокою в житті ніде не бачиться.

Люди наче озвірили,
Так піти його просили.
Це було так гучно чути,
І слова були, що не забути,
Та чи варто було все,
Якщо він не бачить і не чує це.
Усе зле, що є в собі,
Виплиснути на своїй рідні,
І як результат усіх цих слів,
Бачно ніби тоне ненька, гине серед тарганів.
Яким потрбна допомога,
І що у них самих - незмога.