Мова піде про найзагадковіший програмно-революційний трактат, чи може, про літературний твір, що увійшов в історію під назвою «Протоколи сіонських мудреців».

Досі тривають суперечки про те, хто автор цього епохального ідеологічного полотнища - одна людина, чи група авторів; фальшивка це царської охранки, чи реальний програмний твір якоїсь екстремістської іудейської секти...

Все, що пов'язано з цією книгою має якийсь містично-нереальний присмак.

Першим популяризатором протоколів став відомий російський християнський діяч, письменник Сергій Нілус. Як він пише, в 1901 році Ставропольський віце-губернатор Олексій Миколайович Сухотін, передав йому рукопис під назвою «Протоколи зборів сіонських мудреців». Ознайомившись з рукописом, Нілус пережив справжній емоційний шок, почавши кампанію попередження страшної загрози, що нависла над Російською імперією. Більшість поважних можновладців просто відмахнулися від Нілуса. Тільки князь Сергій Олександрович передав через довірену особу одне слово: «Пізно!»

Так і не добившись уваги можновладців, Нілус видав книгу «Близ есть при дверех...», де опублікував протоколи.

Книгу помітили. Пізніше з'явилося багато досліджень, передруків, наукових розвідок, окремих видань...

Дуже скоро Російська імперія зникла. Царська сім'я була розстріляна. Після загадкового жовтневого перевороту 1917 року, до влади прийшов практично повністю єврейський більшовицький уряд, який той переворот на німецькі гроші і золото міжнародного єврейства, і здійснив. Зразу ж почався «червоний терор» - фізичне винищення реальних і потенційних противників нового режиму, висилка буржуазії за кордон... (читайте протокол №10).

Що цікаво, вже у 1918 році Декретом Раднаркому і Мінюсту зберігання і розповсюдження Протоколів каралося смертю без суда і слідства.

«Більшовизм, - писав відомий автомобільний магнат Генрі Форд, - Є міжнародна програма протоколів. Події в Росії лише інтернаціональна репетиція».

«Навіть в умовах гласності в США існує справжній страх перед євреями, - страх,  який явно відчувається, і причину якого треба вияснити», - писав той же Г.Форд в книзі «Міжнародне єврейство».

До речі, цікава історія життя і бізнесу видатного підприємця, «батька» конвейєрного автомобілебудування Генрі Форда.

Тонко вловивши кон'юктуру ринку, зробивши ставку на автомобілі, казково розбагатівши, увійшовши у вищі сфери американської влади, Форд впритул зіштовхнувся з реальним впливом на американську політику добре організованого і начеб-то невидимого єврейського лоббі. Ці люди на перший погляд, ні за що не відповідали, трималися в тіні, але, як переконався Форд, без них не вирішувалося жодного важливого питання.

На початку 20-х років ХХ століття, «Протоколи сіонських мудреців» були видані і в США.

Прочитавши їх, співставивши відомі йому факти, проаналізувавши свій життєвий і бізнесовий досвід, Форд пережив справжнє потрясіння.

Він широко опублікував «Протоколи...» з коментарями. Створив чотирьохтомну книгу «Міжнародне єврейство». Книгу широко переклали на кілька основних мов, активно поширювали в багатьох країнах світу.

Довкола Генрі Форда сформувалася бойова група однодумців. Мільйони людей звернули увагу на діяльність чисельних єврейських сект, організацій, комерційних структур, банків... Вплив євреїв на діяльність урядів, парламентів, міжнародних організацій...

«Програма Сіонських протоколів, - писав Форд, - Вже знаходиться на шляху успішного завершення. В багатьох своїх основних рисах вона вже стала дійсністю. Але, це не повинно викликати ні тривоги, ні страху, бо живою зброєю проти неї є широка гласність. Народи повинні знати. Методика викладеного в Протоколах плану зводиться до того, щоб підтримати в народах напругу, сіяти в них тривогу, будити страсті. Протиотрута - в просвітництві народів».

Міжнародні єврейські організації назвали Г.Форда головним ворогом, оголосили йому війну. Подали на підприємця до суду. Програли.

Тоді перейшли до традиційної єврейської практики залякування.

На ім'я Форда почали надходити листи з погрозами. Єврейські банкіри (а в Америці майже всі банки єврейські), оголосили фірмам Форда бойкот.

Не подіяло.

Тоді був організований класичний замах - автоаварія.

Кілька років Форд тримався.

Але, не знайшовши відкритої громадської підтримки, думаючи про безпеку власного життя і бізнесу, Форд у 1927 році капітулював. Написав листа президенту Американо-єврейського комітету Луї Маршалу з вибаченням. Вже наступного дня були вилучені і знищені всі книги Форда про сіоністів. Згодом вилучили і знищили книги, які розійшлися по бібліотекам, університетам. Знищувалися книги Форда, видані в Європі.

З того часу,книга внаслідок кількох судових процесів, фактично під забороною в США.

Був гучний судовий процес з приводу «Протоколів...» у Швейцарії в 30-ті роки ХХ століття.

До речі, саме «Протоколи...» були мало не улюбленою книгою Гітлера - вони широко видавалися у нацистській Німеччині. Справа в тому, що після 1918 року євреям у Німеччині надали всі права, всіляке сприяння. Вони швиденько захопили все, що змогли. Відповідно до релігійних і філософських установок, основаних на підлості, обмані, нахабстві, жадібності, німецькі євреї стали фантастично швидко багатіти, а маси простих німців, вихованих згідно християнських заповідей, жити по совісті, фантастично швидко бідніти. Почалося масове безробіття, розруха, проституція...

Ніхто не сумнівається, що національна ідея в Німеччині тоді «спрацювала», підігріта «Протоколами...» і нахабною поведінкою німецьких комерсантів, які вміло організували піар-кампанію в пресі, матеріально стимулювали Базельський суд, який почав виносити, м'яко кажучи, дивні вироки по авторству, суті, програмним принципам «Протоколів...»

Німці побачили «єврейську модель» суспільного облаштування, радісно дізналися про оголошення Всесвітнім єврейським конгресом війни Гітлеру і всій Німеччині, з ентузіазмом підтримали гоніння на простих євреїв...

До влади прийшов Гітлер.

Називається, почитали Протоколи, подискутували, цікаво так, по-єврейські посудилися, почубилися. Привели до влади Гітлера, який під враженням від прочитаного, руками німців знищив кілька мільйонів людей, і не тільки єврейської національності...

Містична книга ці «Протоколи...». І страшна.

Занадто багато геополітичних сценарієв відбулося за її схемами. Почерк відчувається один.

В світі діє кілька ображених замаскованих єврейських радикальних релігійно-громадських центрів, які маніакально намагаються отримати світову владу, помститися всім і вся за тисячолітні єврейські страждання, стати пастухами заблудшого людства, показати свою вищість, очолити все і вся.Це називається просто - фанатизм.

Особисто я вірю, що «Протоколи сіонських мудреців» писали саме євреї. Відчувається зло внутрішньої меншовартості, озлобленості, що до речі, формується певними релігійними традиціями, обрядами. І з цим потрібно боротися самим євреям. Кожному особисто. В душі.

А поки що, сценарії «Протоколів...» продовжують збуватися. І це непокоїть. Як і кількість осіб єврейської національності, що з стабільною поступовістю заповнює найвищі коридори української, російської, американської влади.

Що залишається робити нам, гоям?

Ну, для початку побільше прочитати книг на задану тему. Багато розповідають книги «Еврейский синдром» Е.Ходоса.Г.Климов.В.Яременко. Г.Щокін. Б.Миронов. Щось є в інтернеті. Гласно все це обговорити. Офіційно поцікавитися у влади коментарями до широко відомим на кухнях фактами...

І гласність. Побільше гласності!

Давайте розуміти, що у нас діє група людей, яку вже сміливо можна назвати єврейською мафією, що переплівши релігію, ідеологію, економіку, нахабно рветься до влади, аби перетворити Україну в цілком реальну «кормушку» для дуже конкретної групи людей, зробивши з нас стадо гоїв, з яким можна робити все, що заманеться.

Свідомий українець повинен знати про «Протоколи...», розуміти, що ворогів у нас багато, пам'ятати, що вони нам нічого не забули і не пробачили...

А «Протоколи...» , звичайно, фальшивка. І на Україні не було ніяких національних проблем останнім часом.

Тож давайте жити мирно, дружно і спокійно!

Нам це вдасться!

Віктор ТРИГУБ