Максим Рильский

Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.

Вже-я любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста,—
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить -
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.

************************************

Яблоки поспели, красные нет краше!
Мы идем с тобою тропкою в саду.
Ты меня, зазноба, проведешь до пашни,
Я пойду - и, может, больше не приду.

Вот и страсть сорвали радостные губы,
Под теплом лучистым - ей не перезреть.
В сердце что-то дивно трепетно играет,
Как звенит на солнце золотая ветвь.

Глянь, поля желтеют, и синеет небо,
Пахарь в поле брезжит где-то далеко...
Подари в объятьях поцелуй последний.
Кто любить умеет - тот уйдет легко.
 

 *одно из любимых стихотворений ... вот рискнул сделать свой перевод

© Copyright: Мастер Степанов, 2015