Пристала сажа нам до рук, шпаринами лягла; там, за сараєм. важкий ґрунт, але підуть діла; Тобі пушок на щоках йде, ти яблуня, а я- чорнюща шпалина, проте трава обік буя; . Лежати добре на горбі; надвечір потяг мчить; наш мотлох дротом оповит- залізно світ звучить; сідають іскри на сміття; гримить здаля гудок; лежачий, чорний- хіба я, ти-пролісок. . В завулках душно уночі, тепло від білих стін. З акації падА тріскА, алеями летить. Я чорной сажею пристав, сніг милий-ти....

Читати далі...