Холодне біле сухе та дим до щему гіркий.Бокали спітніли геть по самісінькі ніжки.
Балкон кораблем пливе у пітьмі стрімкій.
Чи то русалки десь там кричать унизу,
чи скажені від літньої спеки кішки.
Випий цей вечір поволеньки, не спіши.
Встигнемо ще полічити достиглі зорі.
Хтось у Чумацький шлях вдоста їх накришив.
Тихо як дим спливають твої думки –
теплі такі й до нестями прозорі...