Кобзарю!
Знаєш, нелегка епоха
оцей двадцятий
невгомонний вік.
Завихрень - безліч.
Тиші - анітрохи.
А струсам різним утрачаєш
лік.
Звичайні норми
починають старіти,
тривожний пошук
зводиться в закон,
коли стоїть історія на
старті
перед ривком в космічний
стадіон.
Вона грудьми на фініші
розірве
Чумацький Шлях, мов
стрічку золоту.
І, невагома, у блакитній
прірві
відчує враз вагому самоту.
І позивні прокотяться
луною
крізь далі неосяжно
голубі...
А як же ми,
співці краси земної?
Чи голоси у нас не заслабі?
Чи не потонуть у вітрах
простору?
Чи сприймуть велич нової
краси?..
Тарас гранітний дивиться
суворо:
- А ви гартуйте ваші
голоси!
Не пустослів'ям,
пишним та барвистим,
не скаргами,
не белькотом надій,
не криком,
не переспівом на місці,
а заспівом в дорозі
нелегкій.
Бо пам'ятайте, що на цій
планеті,
відколи сотворив її пан
Бог,
ще не було епохи для
поетів,
але були поети для епох!
© Ліна Костенко
Рядки з вірша Т.Г.Шевченка " У казематі"
Т.Г. Шевченко " І мертвим, і живим..."
Т.Г. Шевченко "І Архімед, і Галілей"
Т.Г. Шевченко " Холодний яр"
Т.Г. Шевченко " І мертвим і живим..."
Т.Г. Шевченко " І мертвим, і живим..."
Т.Г. Шевченко " Молитва"
Т.Г. Шевченко " Кавказ"
Т. Шевченко " Никита Гайдай" (1841р.)
Т.Шевченко "Минають дні, минають ночі"
Т.Г. Шевченко " До Основ'яненка"
Т. Шевченко "Молитва"
Т.Г Шевченко " І мертвим, і живим..."
Т.Г. Шевченко " Минають дні, минають ночі..."
Т.Г. Шевченко "Заповіт"
Т.Г. Шевченко " В Казематі"
17
