Себе іноді треба радувати
- 05.11.24, 16:05
Колись, багато століть назад, правив у Китаї могутній імператор. Нічого на світі він не боявся, окрім старості і лише про одне думав: правити і жити якомога довше.
І ось призвав він свого головного лікаря і наказав приготувати зілля, яке продовжило б його молодість. Хитрий лікар низько схилився перед імператором:
- О, могутній повелитель, - промовив він. - Я міг би приготувати такий еліксир, але для цього треба дістати чудові квіти, які ростуть на сході, на далеких островах...
- Я накажу негайно доставити ті квіти! - закричав імператор.
- Ах, якби це було так просто, - зітхнув лікар. - Весь секрет в тому, що зірвати їх повинна людина з чистим серцем - тільки тоді рослина дасть свою чудійну силу... Задумався імператор: знав, що ні він сам, ні його придворні не годяться для того, щоб виконати цю умову. І тоді вирішив він відправити на острови 300 хлопців і 300 дівчат: вже напевно серед них знайдеться немало людей з чистим серцем!
Так і зробили - спорядили багато кораблів і відправили їх на чолі з імператорським лікарем до островів - туди, де тепер знаходиться Японія. На одному з них знайшли вони прекрасну квітку - хризантему і не могли намилуватися нею!
- Не знаю, чи годиться ця квітка для еліксиру, - вигукнув лікар, - але, без сумніву, він радує серце і молодить душу!
Мудрий лікар добре знав підступну і жорстоку вдачу свого імператора. "Напевно, - роздумував він, - імператор подумає, що я і мої супутники першими спробували еліксир, і накаже всіх нас стратити, як тільки одержить зілля".
І тоді всі вирішили не повертатися назад. Вони залишилися жити на островах і заснували там нову державу. Невідомо, приготували вони чудовий еліксир чи ні, але хризантема стала для них улюбленою квіткою...