Катарсис
- 20.06.13, 00:34
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Я думала: забула і забулась
Й поринуло усе у забуття...
Я бігла...Бігла... А тепер спіткнулась,
А часу не було спинить життя.
Життя ж моє занадто швидкоплинне.
Вдивляюся у синяву небес.
І раптом зупинився мій годинник.
Стояла я і слухала... себе.
О, скільки я себе в собі відкрила,
Від потаємних скриньок до хули.
Мовчала я, а тиша говорила,
І спомини хмаринами пливли.
Стояла в храмі, де квіткові арки,
І лики янголів в союз злились.
Ішло очищення, душі катарсис -
Струмками чисті сльози полились.
І - творчий переклад вірша Звездочета
http://blog.i.ua/community/53/1241528/
Й поринуло усе у забуття...
Я бігла...Бігла... А тепер спіткнулась,
А часу не було спинить життя.
Життя ж моє занадто швидкоплинне.
Вдивляюся у синяву небес.
І раптом зупинився мій годинник.
Стояла я і слухала... себе.
О, скільки я себе в собі відкрила,
Від потаємних скриньок до хули.
Мовчала я, а тиша говорила,
І спомини хмаринами пливли.
Стояла в храмі, де квіткові арки,
І лики янголів в союз злились.
Ішло очищення, душі катарсис -
Струмками чисті сльози полились.
І - творчий переклад вірша Звездочета
http://blog.i.ua/community/53/1241528/
Я думала: забылось,все забылось
И кануло далеко в забытье.
Бежала я бежала - и споткнулась,
Вдруг всплыло то-далекое мое.
Жизнь моя очень быстротечна
И вот гляжу я в синеву небес:
Остановилось время - жизнь не вечна,
В реале я, а не в стране чудес.
О, сколько я в себе открыла:
Шкатулки тайные, хранители хулы,
Молчала - тишина лишь говорила,
Воспоминанья тучами плыли.
Стояла в храме, где цветные арки
И лики ангелов в один союз слились,
Шло очищение - души катарис -
Ручьями слезы чистые лились.
27
