Світ знає багато плащаниць. Найважливішою серед них є та Єдина, що оповивала в усипальні тіло Христове. Інші, її наступниці, зі століття в століття зберігали й передавали відтворену майстрами мить оплакування Христа. Деякі з них і донині служать у церквах, а деякі вже перейшли у скарбницю духовних і мистецьких цінностей.

Саме такі старовинні рукотворні плащаниці після тривалої перерви будуть представлені для огляду в Національному художньому музеї: одна -- з колекції НХМУ, друга -- з колекції Києво-Печерського заповідника. Кожна з плащаниць і пов'язані з ними історії та легенди являють значний науковий і культурний інтерес.

Музейна плащаниця з'явиться перед глядачами вперше з 1980-х років. Вона належить до найдавніших гаптованих плащаниць, що збереглися в Україні (на території України їх існує лише 4, включаючи лаврську). Плащаницю було створено в 1545 році в часи правління молдавського воєводи Петра Рареша. До Києва вона була привезена з Молдавського князівства. Спочатку плащаниця знаходилась у Спаській церкві, а після пожежі 1811 р. на Подолі зберігалась у церкві Різдва Христового. У 1926 році плащаниця була передана Музею. Через виняткову тендітність і крихкість плащаниця рідко виставлялася в експозиції. 

Друга плащаниця -- з колекції Києво-Печерського заповідника -- створена в 1561 році, також руками молдавських майстрів. Її фундатором був молдавський воєвода Олександр IV Ляпушняну. У фонди заповідника вона потрапила у 1926 р. і до війни знаходилась у ризниці Успенського собору. У 1946 р. її врятували з-під руїн собору і відновили. Незважаючи на великі втрати деяких частин, Лаврська плащаниця чудово збереглася і неодноразово експонувалась.