Замість вступу. [Приєднана картинка]Ми були знайомі з цим хлопчиком неповних 20 років...Тепер історія. Попала я у грудні в ситуацію, коли не знала, що його робить і як правильно себе поводити. Все відтермінувалося до січня, якось треба після свят розрулити, і, навіть відпочиваючи, мій мозок підсвідомо шукає рішення... А тут якраз говорили з дядьком, батьковим братом, приїздив на зимові канікули, згадував дитинство... Розповів мені чудову історію про те, як дитинстві та юності він був...

Читати далі...

Найдорожчі ранять прямо в серце,Найрідніші знають, куди бити.І пече так довго, наче перцем,Місце, де ударили, покрите.Присмаком, гіркішим від полину,Залишаються на добру пам'ятьТі пусті «ніколи», «до загину»,Ті «люблю», що лише очі манять…Тихих криків відгомін живе,Але люди поруч їх не чують.Примостившись, наче у кафе,Часто так довірою ласують.Смачно? Що ж, у нас в меню ще єНіжність і турбота безкоштовно,Можете зробити олів’є,На десерт – любові чашу повну.Солодко? Є щирість і відвертість,Все...

Читати далі...

Іноді, краще спілкуватися з ворогом, ніж з родичем.