Падіння

Ти мене відштовхнула
Знову і остаточно,
Бо я - великий грішник,
А ти - непорочна й свята...
Ти така непостійна,
Як той годинник пісочний, -
То повна колба емоцій,
То колба знову пуста.

І ключ від годинника того
Хтось підло у мене викрав,
І ставить тебе, як хоче,
На голову і повсяк.
Я думав:він ангел від Бога,
Я щиро йому все виклав,
Йому я тебе довірив,
А то був недобрий знак!

Він перервав політ нам,
Ти впала, я за тобою.
А мали й могли літати
Допоки наші роки.
Він був для нас ангелом світла...
І ось, униз головою
Лечу крізь тьму в невідомість
І б'юсь об чужі цицьки