розсунути хмари видихом, вдихом... - подихом рівним.
слідкувати за тінню наче за часом,
який неспинно прямує поперед мене.
під ритми кроків своїх складати нескладні рядки
з хаотично розкиданих різнорозмірних літер.
прислухатися серця,
пульсуючих в скронях думок (ось-ось віддзеркаляться в слові).
забути пройдешнє.
з заплющеними очима неспішно ступати крізь сьогодення.
зі спогадами в сумці у лівій руці,
спиратися правою на тростину -
просуватися над хідником (усупереч гравітації).
блаженно всміхатися вирвам, кратерам, циркам від авіабомб.
іти крізь лавину куль, снарядів та мін...радіти життю.
не помічати болю, страждань, пожежі...руїну.
супроводжувати вітер веселий весни та літа поглядом суму.
замріяними очима - в обрії волі, веселками котра, в цвітінні.
вітати життя!
проминути життям в калейдоскопічному світі,
якого замкнено на себе самим собою в собі,
відділеного від світу мойого.
вбити свиню - що колосом глиняного індивіда
рохкає під талісманом (гібридна курка) на триколорі.
торкатися кроком ораної вибухами землі,
перекопаної окопами тверді, вітчизни -
яку від мене відчужують москалі вже котре століття...з глибинних років.
...пройтися отак окупованим містом.
пройтися під небом безмежної сині,
відчинити віконниці сонця
у небажанні знати,
не помічати
як призвичаївся
до незвичайного...
1
