Навіяло дискусією отут http://blog.i.ua/user/2675316/1074077/

Я у автора в ігнорі, тому в тій замітці відповісти всеодно не зможу

Називати небажання вчити іноземні мови патріотизмом є свідченням або юнацького максималіму або, у старшому віці, - відсутністю мудрості.
Дитина-білінгв обганяє своїх одномовних ровесників у розвитку, має кращу пам"ять та здібності до вивчення наступних мов. Що патріотичного в тому щоб відбирати у дітей таку можливість?
Доросла людина, яка знає лише одну мову обмежує себе у розвитку. І в культурно-особистісному, оскільки жоден переклад не досягне рівня оригіналу, та і далеко не все перекладається, і в професійному - бо сама собі перекриває доступ до знань представлених іншими мовами. Не говорячи вже про безпосередній обмін знаннями - на конференціях, семінарах...Як наслідок така людина менше зробить для своєї власної держави. І який в цьому патріотизм?
І псевдо-патріоти в своїй позиції "Чому я маю вчити іноземну мову, хай іноземець вчить мою" по суті опускають себе на рівень так не любих ними "москалів", які часто дотримуються точно такої позиції ;)