Бувають події в житті народів, які негайно після того, як вони стануться, стають подіями всенаціонального значення і входять, так би мовити, у національний пантеон. Не має значення, чи події ці мають позитивні чи неґативні безпосередні наслідки, чи вони позначають похід уперед, чи відступ - вони відзначаються як національні річниці - радости чи трагедії, вони входять в історію, їх святкують, про них пишуть, їх славлять і їм поклоняються. До таких подій, звичайно, належать великі політичні зміни, здобуття або втрата державної незалежності, великі і малі війни, великі і малі битви. Та не всі з них попадають у пантеон або, бодай, попадають не швидко.

Одною з таких подій у житті українського народу, одною з таких "непопулярних" битв - битв без леґенди - стала битва, що її вела в липні 1944 року, перша від часу закінчення Визвольних Змагань 1917-1921 року, українська реґулярна військова частина - Перша Українська Дивізія під Бродами. Ця битва, найбільша з тих, яку вели українські збройні відділи у другій світовій війні, закінчилася нашою невдачею. Дивізію, яка входила тоді в склад німецької армії, нагальним ударом набагато переважаючих сил ворога було розбито. Але напевно це не значить що усі ми повинні забути свою власну історію — тим більше що фальсифікацій,перекручень а іноді і відвертої брехні на цю тему було чимало. Тема дивізії “Галичина” багато років перебувала під найжорсткішим табу а за саме її згадування можна було нажити собі чималі неприємності у роках не дуже далеких від сьогоднішніх.На сьогодні чи не найбільш повно бойовий шлях дивізій описав у свої спогадах начальник штабу дивізії майор Вольф Гайдке.Це людина яка пройшла з дивізією увесь бойовий шлях. і що немало важливо, чудово володіла усією інформацією.Спогади Гайдке вийшли німецькою мовою під під назвою "Вони хотіли волі..."  і на українській мові "Українська Дивізія "Галичина" .Стаття “Бій під Бродами”на основі спогадів Гайдке розміщена тут.