Вірш про дружбу

Я сиджу біля віконця,
Із-за хмар не бачу сонця,
Дощ іде – на дворі шумно,
А мені самотньо й сумно.
І я б на дворі погуляв:
М’яч футбольний поганяв,
Я б на гойдалці катався,
Зі спускалки я б спускався,
І на ровері у раз
наздогнав усіх би вас!

***

Та гуляти неможливо –
Почалася сильна злива.
Я не буду сумувати,
В мене іграшок багато.
Нам їх вистачить на всіх -
Друзів запрошу своїх,
Будем бавитися разом,
Закінчиться дощ тим часом.
Треба чоботи взувати
І гуртом іти гуляти.

Де глибока, де не дуже –
Всі ізміряти калюжі!
А поки дощ холодний лив,
Я річ важливу зрозумів:
Хто один – завжди сумний:
В непогоду, в день ясний.
 З другом світ стає чудовим,
Навіть в зливу кольоровим!

Віршик на свойому сайті оприлюднив Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 323 комбінованого типу Харківської міської ради "Попелюшка"
http://dnz323.edu.kh.ua/navchayemo_vihovuyemo_rozvivayemo/muzichna_storinka/veershee_do_svyat/