Тренировалась в переводе, дается трудно
- 31.12.15, 18:33
- Стих_и_я
Автор Александр Николаевич Колесников
...Ты красив'а и осень тоже.
..Влекут меня туманы вдаль.
Тебя люблю - мороз по коже.
Сниму вновь с осени вуаль.
Тебя же спрячу, обнимая.
Поближе к сердцу своему.
Душа моя так схожа с Маем, .
И не понятно - почему? .
Печаль листочков объясняю:
Взяла их осень под залог.
Она опять их променяет.
Сейчас на то, чтобы я смог
Тебя, в последний зябкий вечер,
Не обижаясь на октябрь.
Поцеловать, зажёгши свечи.
Колечко, подарив, хотя б.
Я перевела.На русском легче....
Чарівна ти, мов осінь щира,
Тумани манять вдалечінь
Кохаю до тремтіння шкіри, ,
Ізнов вуаль свою відкинь!
Тебе в обіймах я сховаю
До серця близенько свого.
Душа умить зробилась Травнем
Й не зрозуміло від чого?
Узяла осінь під заставу,
І швидко борг поверне вбік
Сум листя, що іще втрачаає,
Щоб хоч єдиний раз я зміг
Тебе в останній вечір ліпший,
Жовтневий, в золоті прикрас
Поцілувати, в сяйві свічок,
Даруючі обручки час.
Еще и травести получилось....
...Ты красив'а и осень тоже.
..Влекут меня туманы вдаль.
Тебя люблю - мороз по коже.
Сниму вновь с осени вуаль.
Тебя же спрячу, обнимая.
Поближе к сердцу своему.
Душа моя так схожа с Маем, .
И не понятно - почему? .
Печаль листочков объясняю:
Взяла их осень под залог.
Она опять их променяет.
Сейчас на то, чтобы я смог
Тебя, в последний зябкий вечер,
Не обижаясь на октябрь.
Поцеловать, зажёгши свечи.
Колечко, подарив, хотя б.
Я перевела.На русском легче....
Чарівна ти, мов осінь щира,
Тумани манять вдалечінь
Кохаю до тремтіння шкіри, ,
Ізнов вуаль свою відкинь!
Тебе в обіймах я сховаю
До серця близенько свого.
Душа умить зробилась Травнем
Й не зрозуміло від чого?
Узяла осінь під заставу,
І швидко борг поверне вбік
Сум листя, що іще втрачаає,
Щоб хоч єдиний раз я зміг
Тебе в останній вечір ліпший,
Жовтневий, в золоті прикрас
Поцілувати, в сяйві свічок,
Даруючі обручки час.
Еще и травести получилось....
17