Ексклюзивне бліц-інтерв’ю Міністра оборони України Дмитра Саламатіна агентству “Інтерфакс-Україна”, (10 травня 2012 року)

Питання: Ви днями повернулися з Казахстану, де взяли участь у роботі міжнародної виставки озброєння і військово-технічного майна “KADEX-2012. Що нового побачили і почерпнули для себе?
Відповідь: Участь у подібних міжнародних виставках озброєнь і військової техніки дає нам можливість не лише ознайомитися з новинками зарубіжних виробників, але і продемонструвати власні досягнення в цій галузі. Яскравий приклад — підписання угоди з Казахстаном про спільне виробництво бронетранспортерів БТР-4. Цей і подібні проекти відкривають нам великі перспективи.
Багато що з того, що ми пропонуємо для реалізації на зовнішніх ринках, найближчим часом поступатиме на озброєння української армії. Передові зразки техніки і озброєння вже зараз затребувані нашими партнерами. І наше завдання — рухатися в цьому напрямку далі.
Використовуючи можливості вітчизняного ОПК, ми зможемо найближчим часом серйозно зайнятися переозброєнням нашої армії і сил флоту. У цьому контексті дуже важлива тісна співпраця і чітка координація зусиль Міністерства оборони і держконцерну “Укроборонпром”.
Високий рівень співпраці Міноборони з “Укроборонпромом” дозволяє нам успішно вирішувати найскладніші завдання, які раніше не вирішувалися роками.
Питання: Як просувається процес модернізації Збройних сил України?
Відповідь: Сучасна армія і флот — це не кількість танків, літаків і кораблів, вік яких перевищує декілька десятиліть. Це — сучасні технології, закладені, у тому числі, в модернізацію озброєння і військової техніки.
Безумовно, неможливо відразу модернізувати усю техніку, яка перебуває у нас на озброєнні, особливо враховуючи фінансово-економічні можливості країни. Проте таких темпів, якими ми реалізовуємо програму модернізації, за останні десять років ще не було.
Але вже сьогодні необхідно думати про майбутнє. А майбутнє — за наукою. Збільшення фінансування науково-дослідних робіт дозволить підприємствам національного ОПК мати перспективу розвитку на наступні 10-15 років. Ця найважливіша умова для стратегічного розвитку цієї галузі і посилення її конкурентоспроможності. Ми вже почали цим займатися, і результати, я упевнений, не змусять себе довго чекати.
Останніми роками наукові розробки українських учених не були затребувані, але були збережені. Зі збільшенням державного оборонного замовлення вони отримають розвиток.
Питання: В ЗМІ, з посиланням на проекти концептуальних документів реформування і розвитку Збройних сил, періодично з’являється інформація про радикальне скорочення чисельності армії. Як би Ви це прокоментували?
Відповідь: У сучасних умовах радикальне реформування Збройних сил неможливе без скорочення їх чисельності.
Стратегічним оборонним бюлетенем на період до 2015 року, який був затверджений у 2004 році, передбачалося мати чисельність Збройних сил України на рівні 80-100 тис. А згідно з Держпрограмою реформування і розвитку Збройних сил України на 2006-2011 рр., до речі, проваленою через недофінансування в роки кризи, на кінець 2011 року чисельність української армії повинна була складати 108 тис. чоловік.
Масштабні скорочення українська армія вже пережила. За останні десять років найбільші за чисельністю скорочення припали на період з 2004 по 2007 рік: 2004-й — 70 тис., 2005-й — 40 тис., 2006-й — 24 тис., 2007-й, — 21 тис.
Перспективу чисельності на подальші роки визначать концептуальні документи — Стратегія національної безпеки, Стратегічний оборонний бюлетень, Концепція і Державна програма реформування і розвитку Збройних сил України.
Прийняття цих документів — це не проста формальність до певного терміну. Це результат серйозного аналізу багатьох процесів, що відбуваються як усередині країни, так і за її межами, оцінка можливостей держави з урахуванням усіх ризиків.
Усі ці документи розглянуті комітетом з реформування і розвитку Збройних сил і оборонно-промислового комплексу і будуть прийняті найближчим часом.
Питання: Тема використання земель оборони вже не перший рік привертає до себе увага через постійні скандали і зловживання в цій сфері. У чому, на Ваш погляд, суть проблеми?
Відповідь: Земля оборонного відомства – це великий капітал. І він повинен працювати на державу. Саме з цією метою група народних депутатів ініціювала розробку законопроекту №6644, який би врегулював усі проблемні питання навколо використання землі Міністерства оборони.
Тривалий час існувала протидія ухваленню цього законопроекту з боку саме тих, хто активно користувався тіньовими схемами виведення з державної власності земель і нерухомості Міністерства оборони.
Незважаючи на усі спроби перешкодити прийняттю цього важливого документу, ми довели почату справу до логічного результату.
Але і сьогодні не припиняються дискусії навколо цього питання. А документ цей націлений на формування прозорого ринку, ефективного використання земель оборони і нерухомого майна військового відомства.
Виручені від його реалізації засоби поступатимуть до спеціального фонду оборонного бюджету і використовуватимуться для оновлення і модернізації техніки і озброєння, а також рішення соціальних проблем військовослужбовців.
Тому проблема не у висловлюваннях окремих представників політикуму і експертного середовища, а у бажанні зберегти законодавчі “лазівки” для корупційних схем. Так тривати не може.