хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «кулінарі»

Готуємо закарпатський сир для великоднього кошика

       Зараз, напередодні Великодня, саме час готувати  головні традиційні складові обрядового кошика - паску, крашанки або писанки,сир, ковбасу. А також не забути за дрібніші - сіль, масло, хрін з гичкою, зелений часник. В різних регіонах України цей набір в кошику буде відрізнятися кількістю складових, їх виглядом і смаком.У моєму регіоні, а це закарпатська гуцульщина на межі з мараморощиною, в кошику з’явиться кусень шовдри (шовдра - це відварена ціла свинна нога холодного копчення) і масляний баранець.

    Сьогодні  хочу розказати про приготування сиру, який готують тільки тут, по крайній мірі, я не маю відомостей про те, що іще десь на Україні готують такий сир. Зараз він став майже делікатесом, адже газдів, що тримають коров, все менше, а собівартість такого сиру, якщо купувати домашнє молоко, доволі висока (близько 50- ти гривень). Він, чомусь, не має своєї окремої назви. Можливо це через те, що це єдинний вид сиру з коровячого молока, який тут варили в домашніх умовах. Творог і традиційну для Галичини плесканку тут  не готували раніше, не готують і зараз. Хоча не можу цього стверджувати гарантовано, бо не досліджувала цієї теми, а покладаюся на свої власні спостереження, що  на моїй пам'яті.

.

     Я усвідомлюю, що серед моїх інтернет- друзів мало хто має можливість спробувати приготувати такий сир, але нехай хоч хтось спробує приготувати цей воістину смачний продукт. Почну із смакових та інших характеристик сиру. Цей  сир зовсім не подібний до овечого або змішаного з коровячим сиру, що готується з гльиком (ферментом) на полонині. По консиситенції він швидше подібний до пресованого творогу, але на відміну від традиційної плесканки, він має солодкуватий маслянистий смак, доволі однорідну ніжну пружну структуру, тому  не кришиться, що дає можливість його нарізати скибками, він не кисне і може зберігатися в холодному місці два - три тижні.

       Вживають його  нарізавши невеликими скибками і чуть – чуть посоливши. Можу зауважити, що вже декілька раз готувала такий сир у свекрухи на Львівщині. На гостині його змітають дуже швидко зі столу, а хто скуштував -замовляє грудку такого сиру. Хоча  мушу визнати, що є не найкращим фахівцем в тій справі і в багатьох місцевих газдинь він виходить смачнішим. Зрештою, смак залежить не тільки від вміння, а і від якості самого молока, крім того раз на раз не випадає.

     Отож, для приготування такого сиру (грудки вагою-600-700 гр) нам необхідні дві головні складові:

-   солодке коров'яче молоко 3,5- 4 літри ; (може бути як свіжовидоєне так і таке, що вже постояло деякий час, але звариться, останнє навіть краще) -  кисле коров'яче молоко 2,5 - 3 літри;.( не дуже молоде, але і не надто старе).
         Може бути  співідношення цих складників і  50х50. Зрештою 
 
            Виливаємо солодке молоко в 7 літрову каструлю, або казанок, в якому молоко не підгорить, і на слабкому вогні доводимо до кипіння. Слідкуємо щоб не підгоріло. Поки воно гріється, готуємо тару для зціджування. Берем іще одну посудину - на 6 літрів, кладемо на неї друшляк, в друшлак настилаємо марлю розміром хоча б 80х80 см.  
           І от молоко почало кипіти. В КИПЛЯЧЕ!!! молоко  додаємо  пів чайної ложки солі, тоді беремо посудину з кислим молоком і черпаком повільно накладаємо (саме накладаємо) не розмішуючи кисле молоко у кипляче солодке. Молоко перестає кипіти, а ми і далі перекладаємо кисле молоко в посуду з солодким, злегка згрібаючи черпаком від країв докупи масу, що починає утворюватися. Можна добавити в масу ложку-дві цукру (буде солодше).
        Як тільки сир відділився від молока і сироватка почне діставати жовтувато-зеленуватий колір і очищатися, тут же знімаємо  з вогню. Тут важливо не перетримати, бо сир може вийти тугим як гума, як і не дотримати, бо тоді сир не відійде і його вийде мало. Якщо кисле молоко було занадто молоде, то сироватка погано відділяється і тоді можна добавити трохи оцту (щоб врятувати дорогий продукт), але цього не повинно статися.

             

       Як тільки посудину з варивом зняли з вогню, беремо черпак, і, не розмішуючи, перекладаємо масу на марлю, а при кінці легенько зливаємо, допомагаючи стекти сироватці. Зціджений сир звязуємо в марлю і підвішуємо над посудиною для стікання. Сир має стікати 2-3 години. Якщо буде висіти довше стане занадто сухим. Готовий сир вибираємо з марлі і кладемо на тарілку.  Якщо має зберігатися довше краще тримати в марлі, щоб не висихав.

     Мушу зауважити, що процес не завжди буває 100% вдалим і зварити два рази одинаковий сир не вдається. То залежить і від жирності молока і від густини, від швидкості кипіння - від багатьох неуловимих моментів, які інколи не можливо пояснити.

                          

      Жинтиця (сироватка) яка залишається після приготування сиру, дуже смачна, солодка, поживна і є прекрасним продуктом для людей з нездоровим кишечником,  довго не скисає, а влітку є чудовим прохолоджуючим напитком, навіть якщо трохи прокисне і стане мов квас. Раніше (коли не було всього цього упакованого непотребу) така жинтиця була незамінна на косовиці, бо прекрасно втамовувала спрагу.


44%, 4 голоси

0%, 0 голосів

56%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.