Кілька днів тому ми з вами, самі того не помітивши, почали жити в іншому світі. І я не цілком погоджуюсь з Олесем Донієм, який на ток-шоу назвав всенародне повалення владних сайтів «революцією для ледачих».

По-перше, це ще не революція, а щось на кшталт першого прикордонного зіткнення.

По-друге, це більше самоповага, ніж ледачість. Після того, як наші політики десятки разів скомпрометували себе, далеко не кожен піде на мороз чи під кийки «Беркуту», щоб створити масовку для їхніх виступів. Дати владі елегантного ляпаса, не виходячи з дому — як на мене, вищий пілотаж. І конкретний файлообмінник має до цього дуже опосередковане відношення. Він — лише привід і остання крапля. Несприйняття хамовлади народом досягло вже такої критичної точки, що терпець міг урватися з будь-якого приводу. І він урвався, і сайти лягли. До речі, абсолютно неправильно називати цих людей хакерами. У слова «хакер» є кілька тлумачень, але в будь-якому разі, мається на увазі висококваліфікований ІТ-спеціаліст. Але я зараз навіть не про неправильність терміну. І так ясно, що людей, які вичитали у соцмережах, як здійснити нескладну операцію, від якої впаде президентський сайт, і просто повторили прочитане, не можна вважати висококваліфікованими комп’ютерниками. Не у специфічних знаннях, а у колосальній кількості людей тут справа. І хакерами влада їх називає навмисно — щоб створити враження, що атаки вчинені якимись професійними найманцями, або й просто — певною невеликою групою людей, у даною разі — хакерами. А це ж насправді народ. Що ж, власне, відбулося? Вирішуючи якісь свої дрібно-щурячі проблеми (хтось із кимось не поділився), хамовлада і хамоміліція за звичкою не порахувалися з інтересами людей. Цього разу — дуже великої кількості людей. Можна було, наприклад, написати офіційного листа з проханням прибрати піратський контент, обгрунтувавши це якимись загальноєвропейськими правовими нормами — але ж простіше вломитися, все забрати, щоб і іншим неповадно було. Тепер, мовляв, ви до нас бігайте і щось нам пропонуйте. А може, все було ще простіше. Може, міліціянтам був просто потрібний архів файлообмінника, щоб когось шантажувати. Бо революціонер зараз розумний пішов, після кількох неприємних прецедентів на власних комп’ютерах нічого більше не тримає — а раптом тримає на EX.UA? (Насправді не там, звісно, але чому б не пошукати, якщо файлообмінник не ховається?) Адже це взагалі у міліціянтів стратегія така — хапати тих, хто не ховається, у надії, що щось із нього вдасться витрусити). Ще й розпустили чутку про масові затримання тих, хто валив президентський сайт. Щоб залякати народ. Насправді, коли протестувальників дуже багато, репресій, як правило, не буває. Однак, не виключаю можливості, що під цим приводом одного-двох таки спробують вхопити — скоріше за все, знову з правих організацій (або раніше судимих, як було після підприємницького Майдану) і тих, на чиїх акаунтах були відповідні інструкції. Що ж, судячи з усього, тоді відповідні сайти знову надовго ляжуть. Адже наш народ себе поважає, чи не так? До війн в інформаційному просторі ми вже звикли. Тепер, схоже, стає реальністю революція, здійснена в інформаційному просторі. Пофантазую трохи — а скоро ж, певно, наша молодь навчиться не просто валити сайти, перенавантажуючи їх запитами, а робити недоступною, наприклад, внутрішню бухгалтерію МВС. От розженуть «Беркути» демонстрацію — і три дні не зможуть отримати зарплатню. Наступного разу відмовляться розганяти :) Хамовладники полюбляють казати, що мова ультиматумів і погроз з ними не пройде. Таким чином вони намагаються приховати свою найбільшу військову таємницю: лише таку мову вони й розуміють. Впали сайти — і ЕХ.UA знову запрацював. Треба тобі щось від Януковича — дай йому спершу щелбана, чи то пак щиглі, а тоді вже кажи, що тобі від нього треба :) Бо інакше навіть не зрозуміє, що тобі чогось треба.

Олена Білозерська. ІА «Поряд з вами»

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------