Не пий без міри ти вино,
бо розум швидко відлетить
і станеш згодом ти людино,
як зомбі по землі ходить.

Гімно ногами своє місить,
як те теля,що в хліві мичить
і сорому не будеш мати,а ні на мить,
бо розум в хмілі – мовчить!

Горілка ще нікого
до добра не довела,
зато вже не одного
зі світу білого звела!

 

Оковита – не aqva vita
життя – і краплі в ній нема,
зато вона собі бере:твої літа,
здоров’я,щастя і все сповна.

Оковита це ж отрута ядовита,
вона слізьми гіркими мита
і кров’ю людською полита,
отакою є підступною ця гнида!

Завжди п’ється на здоров’я,
а виходить,чомусь,на безголов’я!
Тому не роздзявляй ти друже,
до неї рота свого дуже.

Бо згубить тебе оковита
станеш,як потвора дика:
матимеш слабкі копита
і буде всім бридка,спита твоя пика.

Коли змія в тіло своє впустиш,
то і тіло й душу свою загубиш.
З чортами дружбу заведеш
і за неї,дурню,все проп’єш.

Будеш мекати,бекати,кукурікати
і казна-що базікати.
Лежати,стогнати,блювати
і смерті своєї чекати.

Або будеш по лікарях бігати
глибину гаманця міряти,
ліками тіло латати,
кодами душу псувати.

Ну що,сподобалась тобі
така от перспектива,
тоді на лобі закарбуй собі:–
“Горілка вбиває без мотива!”