Костянтин Ріттель-Кобилянський народився 7 листопада 1975 року. Нині відомий на Заході оперний баритон. Закінчив Одеську консерваторію та вокальну аспірантуру у Вищій музичній академії Фрайбурга (Німеччина). Доктор музики. Володар однієї з найпрестижніших музичних нагород у світі — премії Європейського фонду культури при Європарламенті в Страсбурзі. Нагороджений Орденом Святої Софії «За талант і славу України». Його сольна кар’єра складається з численних виступів у провідних оперних театрах Європи та Америки. Улюблені партії: Жермон у «Травіаті», Ескамільйо в «Кармен», Трубадур в однойменній опері. Розлучений, живе в Дюссельдорфі, Німеччина (його син Міхаель-Костянтин і колишня дружина живуть у Тель-Авіві, Ізраїль). Співець знімався в рекламі авто «Мазератті». ================ Днями до Львова співця привела приємна місія — виступ на урочистостях із нагоди 60-річчя творчої діяльності на сцені Театру ім. М. Заньковецької заслуженої артистки України Любові Каганової. Костянтин називає Любов Яківну своєю «другою мамою». І в цьому — нічого дивного: батьки Костянтина — Світлана Кобилянська та Олександр Ріттель — працювали колись у львівському театрі. — Досі в гримувальній тьоті Люби є канапа, на якій мене, тримісячного, сповивали, — розповідає «Дню» Костянтин Ріттель-Кобилянський. — Та й узагалі — це не просто Театр ім. М. Заньковецької, а цілий театральний квартал. Цей театр завжди був рідним домом. Низький уклін Федорові Стригуну (художній керівник заньківчан. — Т.К.) за те, що не звільняє літніх акторів. Цим він подовжує їм віку. І це не порожні слова — знаю, як буває в інших театрах: звільнені корифеї швидко й непомітно відходять, а театри залишаються без геніальних людей похилого віку, які прославили їхню сцену.