хочу сюда!
 

Ирина

35 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 31-43 лет

Заметки с меткой «ас»

смс

  • 03.09.21, 20:55
  • ас




Зберу кожну сльозу 
З твого лиця без поспіху
Щільно обрамую їх золотом 
І приховаю  тихо

Я зберу їх всіх - 
Кожну поодинці, 
Не для якихось втіх  -
Щоб охороняти в скринці

Під подушкою для сну 
Лежу з відкритими очами
Душі твоєї бачу глибину -
Це не розповісти словами

І хай же буде  кожен крок
Твій благословенним
Будь найщасливішою з жінок-
Бажаю я щоденно
 

Душа

  • 07.07.21, 23:00
  • ас




Вода гуде на каменях, 
І в тихій глибині  тече - 
Не суди людей по їх бажаннях, 
Але шукай же істину в душі  

Той, хто  відчуває діфіцит думок,
Лиш  пестить себе звуком слова - 
Неначе грайливий струмок, 
В якому дуже мало толку.  

І тоне звідкілясь тихенька тиша ... 
Зазвичай велика глибина свідчить - 
Не витрачає свої відчуття на вітер, 
Той, хто  відчуває глибоко в душі.


Вечір

  • 09.06.21, 21:25
  • ас



Знову мій день пройшов
І нічого,  наче, не змінилось 
Тільки сонечко зіграло в свій футбол 
І на пощання  мені посміхнулось...  

Пройшов і вечір 
Ось  вже і  ніч 
Стих  вітер -  
Думки  всі розлетілися геть. 

 А соловей своєю  треллю 
"Залив" у душу свій  порив,  
Розфарбував світ кольоровою аквареллю 
Я зрозумів - в кожному дні є позитив



Чекання

  • 01.05.21, 22:35
  • ас



Мерехтять у тумані огні,
Впали роси на заспані трави...
Ти прийди, усміхнися мені,
Ластів’ятко моє кучеряве.

Тихо вечір тумани пряде,
І не чути й не видно нікого,
Лиш чекання моє молоде
Одиноко стоїть край дороги.

У весняному сумі ночей
Я чекаю тебе, моя мила,
Щоби полум’ям синіх очей
Ти тривогу мою погасила.


В. Симоненко




Я відчуваю тебе

  • 25.04.21, 19:00
  • ас




Жахлива туга, 
Коли думка лине  до Тебе. 
Моя думка давно вже з Тобою. 
Хоч дорога до Тебе далека. 
Візьму  я, все ж, себе  в руки 
І слухаю пісню, не вдруге, 
Не втретє - 
Постійно -
тривожить 
душевний трепіт
Коли відчуваю Тебе...

Магнолія

  • 21.04.21, 19:50
  • ас




Сьгодні  їхав  на  роботу –
Звичайний шлях, то  те, то се
І раптом, після повороту
Побачив  квіітку, що цвіте

І це магнолія...  Магнолія  цвіте,
Я так  люблю ці оксамитні квіти.
Вони завжди мені  нагадують  тебе
І ту любов, що нас змогла зігріти...




Я п'ю з твоїх долонь

  • 12.04.21, 12:30
  • ас




Дотик твоїх долонь

Мене завжди турбує 

То дарує у діші вогонь,

То розчаруванням пов’язує


Твоя рука – твоя душа

 І світ твоїх емоцій

Як пролісок завжди свіжа

Назустріч сонцю розквітає.


Назустріч йдуть твої блакитні очі.

 Даруючи, все ж, певную надію 

То  раптом – прохолода ночі 

А потім вранці сонце розігріє 


Тягнуть Небеса   мені долоні,

 А хмари плечі вже вкрівають. 

Мені б хотілось віриті в цей сон, 

Хотілося  би знати, чи любов жива?..





мираж

  • 09.04.21, 21:30
  • ас



Мне снится непонятный сон,

Что я на море, полный штиль…

В прибрежной пене как мираж

Изгибы тела твоего,

Зови меня, русалочка, мани -

Ведь  я с тобой, твой  верный паж…

 

И я хочу лишь одного  -

Не в силах более  себя сдержать -

(быть может, ради этого живу?)

Чтоб не кончался этот сон,

Чтоб смог когда-нибудь тебя обнять

Не в «виртуале» -  наяву…






Танець під дощем

  • 22.02.21, 20:01
  • ас

Сьогодні лютий…  Цього року зима  подарувала наприкінці

 лютий мороз, снігопад, та інші зимові "приємності"

,

Природня втома…

 І як же хочеться тепла! –

Але весна не поспіщає –

Дивись прогноз – і там його немає…

 

Я фантазую – і бачеться мені

Літній дощ, який теплом співає

За ним я скучив – навіть уві сні

Наразі  його так не вистачає



 

Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім.
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін.

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі.

Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім.

Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.
Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.

Ліна Костенко



Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж тремтів, що аж горів
На трави і на квіти.

Грім жив у хмарі, і згори
Він бачив, хто що хоче:
Налив грозою грім яри,
Умив озерам очі.




                                      


І що їй тепер робити з цією грозою,

Коли дощ з поднебіння зірвав вже

Парасольку, що була  над головою  -

А  нічого,  хай  йде  дощ і  бушує, 


І що з того, що їй  дощ подобається,

Коли срібні краплі літають поспіхом

Над головою небо стискається, 

Грім гримить несподіваним вибухом


Їй, таки, подобається дощ ненормований,

Коли вітер  сіє краплі по всьому простору

І  хмари  течуть   вздовж  і  поперек

Вона  танцює,співає і сходить  з розуму

 




Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая