Спокій у вічність відходить,

Нерви напружені знов.

Сонце знову заходить

В неба схололу кров.

Стандарти уже забуті,

Правил не знає ніхто.

Ти хочеш чіткої суті?!

Купуй її! Ось, по 100!

Бракує повітря і сили,

Час уже нічого не вартий,

Я йду до своєї могили,

міняючи фініш на старти….