Поталанило мені побувати на Водохрещі у готельно-ресторанному комплексі «Берег», який знаходиться у селі Світлогірське на Полтавщині. На обряд з'їхалися більше тисячі бажаючих посвятити воду. Доки на березі Дніпра готувалися до обрядових дій, за 20 метрів два чоловіка безтурботно рибалили. На передньому плані в кадр попав мікрофон :)   Священнослужитель розповідав щось смішне помічникам.   А люди діставали з пакетів банки, пляшки та бідони з водою. Запас води для обряду освячення був здоровецьким. Люди переминалися з ноги на ногу, а щоки рум’янив морозець. Хвилин через 30 краплі благодатної води розтікалися по обличчях, баночках та пляшечках присутніх. Тим часом розпочалося традиційне купання в ополонці. І доки сміливі купалися в крижаній воді, розумні за 300 метрів грілися в басейні з підігрівом простонеба.

- 30 градусів вище нуля, - хвалиться зівакам білявка в салатовому купальнику.

- А вода тут та ж, що й у Дніпрі, - додав якийсь чоловік, - вони її очищають і сюди запускають

Люди, прочувши про диво-басейн, підходили, щоб поглянути на нього. Парубки швидко скинувши одяг, шубовснули у воду купатися, а жінки жалкували, що не взяли з собою купальників.

На гостей дійства чекав ще один сюрприз: смачнюча польова каша та чай. За словами працівників польової кухні гостям було розлито 80 літрів польової каші та 80 літрів чаю.

- Ех, в тому році ще й горілочка була, а в цьому не наливають, - міркує вголос жінка, що стоїть в черзі за кашею.

Втім дехто цю «неприємність» швидко виправив, витягнувши з-за пазухи пляшку оковитої, яку наливали між знайомими до частування. Всі освячені і нагодовані вирушили по домівках.  

Богоявлення Господнє - Водохреще
Водохреще - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят.

Церква розглядає Хрещення Господнє як "свято просвіти" народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини. Християнський світ відзначає свято Водохреща 19 січня. Його ще називають Йорданом - від назви ріки Йордан у Палестині - народна назва християнського обряду освячення води. Його здійснюють на згадку про хрещення Ісуса Христа в Йордані, описаному в Євангеліях. Свято має й іншу назву - Богоявлення, яка походить від того, що, згідно з біблейськими оповіданнями, під час хрещення Ісуса на нього зійшов із небес Дух Святий у вигляді голуба, і голос почувся із неба: "Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!". Освячена на Йордань вода символізує святу йорданську воду і має у віруючих особливе призначення.

19 січня - Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа. А ще сьогодні усі віряни обох релігійних конфесій проводять день у пості, а потім зберуться за столом на святій вечері.

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.

Напередодні Водохрещі святкується "Голодна кутя", або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви - смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, "щоб хліб родився".

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний госпо­дар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест ("йордан") і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені "трійці" — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.


Прикмети
- на Водохрещi день ясний - хліба будуть чисті, а якщо похмурий - буде у хлібі повно "сажки";
і - де лапатий сніг - на врожай.
До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними.
Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.