Скажи, дідусь, що діється у нас? Ти – янгол, і тобі з небес видніше: Тут знов настав страшний воєнний час, На Україні вже немає тиші. На Сході – пекло, гинуть хлопчаки, Вони, дідусь, ще зовсім молоденькі, А дехто – без ноги чи без руки. Сліз водоспади виплакали неньки. Ти про війну колись розповідав, А ми , дітьми, то слухали мов казку. І кожен з нас собі не уявляв, Що можемо потрапити в цю пастку, Що може повернутися війна, І змусити нащадків вже страждати. Скажи,дідусь, чия у тім вина? Ми завинили й час прийшов розплати? Ти там у Бога миру попроси Для нас своїх дітей, своїх онуків, Ти ближче там, а в наших голосів Немає сили, загубились звуки. Ти там у Бога правди попитай, Щоб все таємне стало очевидним… Бо знаю, що тобі й привітний Рай Без неба України не потрібний.