Давай підемо в темряву,Не будем повертатись,Дорога така довга, Що можна не прощатись Обличчям ляжем в жарІ згоримо без димуЗаграла десь сопілкаПрадавню пісню дивну Прадавню пісню дивнуЗаплакала сопілкаНавіки зупиниласьГодинникова стрілка І матір – порожнечаПокличе нас до домуЗ якого ми пішлиМільйони років тому Розтанемо в імлі,Полетимо птахами,І пара гарних крилКолись була руками Там, де стікала кровЗ подряпин і порізівТам, де в траві змія Тобі під ноги лізе, Твоєю кров’ю...

Читати далі...