Агресія Росії проти України в 2014 році призвела до того, що Європейський Союз, а також США ввели проти Росії секторальні і персональні санкції. У зв'язку з цим, ніякі світові компанії або держави не можуть торгувати з РФ в багатьох напрямках, інакше на них буде накладено великі штрафи.

Незважаючи на регулярні повторення Путіна, що Росія в змозі обійтися без торгівлі з Європою, що економіка країни розвивається завдяки імпортозаміщенню, насправді якість російських товарів залишає бажати кращого, так само як і асортимент продукції.

Тому, в Кремлі намагаються придумати, як обійти введені проти РФ санкції, щоб закуповувати необхідне, якісне обладнання в Європі.

У цьому Путіну допомагають його вірні соратники, які, використовуючи низку підставних компаній, нещодавно доставили до Криму, для Таврійської і Балаклавської електростанцій, фільтраційне устаткування німецької фірми Inge GmbH.

Дві нові ТЕС (Теплоелектростанція) в Криму було наказано побудувати Кремлем в 2014 році. Мета будівництва - знизити основне навантаження на передавальні мережі. Таврійська ТЕС побудована і встановлена в Сімферополі, Балаклавська ТЕС - в Севастополі.

Провівши розслідування, стало відомо, що будівництвом займалося чотири компанії підрядника. Одна з них - «Воронеж-Аква». Ця компанія займалася постачанням очисного обладнання. Згідно з публічними даними, компанія отримала за будівництво 62 млн євро.

Слідом в справу вступають компанії посередники. «Run Engineering» - литовська компанія, яка займається підготовкою і обробкою води. Вона виступила посередником у постачанні обладнання для кримських ТЕС. У цьому ланцюзі очисні водні фільтри виробляла чеська компанія «Lavimont Brno». Нею до певного моменту володів Милослав Вимр. Однак з 2016 року, викупивши контрольний пакет акцій, власниками «Lavimont Brno» стали Повилас Мядякша і Дмитро Котенко. Це директори тієї самої «Run Engineering».

Необхідно відзначити, що «Run Engineering» була віддана в 2014 році. Її засновником стала Алія Аліакбярова, проста співробітниця непростої компанії «Воронеж-Аква». А ось директором нової "литовської" компанії став Повилас Мядякша. Тут вже стає зрозуміло, що «Run Engineering» - це звичайна підставна компанія, яка була створена в період введення перших санкцій проти Росії.

Уже в 2017 році власником «Run Engineering» стає кіпрська компанія RLA-Aviation LTD. У 2019 «Run Engineering» "змінює" господаря, але не країну "прописки". Тепер вона належить офшорній кіпрській компанії Nestan Ltd, якою володіє громадянка Марина Кармишева з подвійним громадянством. Вона вже була помічена в корупційних схемах Сечіна, в яких були задіяні офшорні кіпрські компанії:

Сама Кармишева з 2003 року працює на групу «Регіон» Сергія Сударикова, який також був замішаний у скандалах за участю Сечіна. РІч в тому, що Судариков і Сечін досить близькі знайомі. Також, у групи «Регіон» і «Роснаіти» є кілька спільних проєктів. Наприклад, група «Регіон», використовуючи «Московський кредитний банк» і «Бізнесконцепт», володіє частиною активів в сервісі швидких платежів «Елекснет». Іншим співвласником сервісу є «Сибірська Інтернет Компанія», яка належить «Роснафті». А в 2017 році співвласником «Елекснет» була все та ж кіпрська компанія «RLA-Aviation», що офіційно належала Кармишевой.

До речі, за даними єдиного російського комерційного реєстру, «Воронеж-Аква» також, фактично, належить «Регіону», будучи у нього в заставі.

Як вже стало зрозуміло, група «Регіон» має вкрай сумнівну репутацію. Вона інвестувала в проєкт канатної дороги між Росією і Китаєм, а також співпрацює з Віктором Медведчуком, який також відомий, як "кум Путіна".

Також «Московський кредитний банк» (входить до групи «Регіон»), має в заставі частину активів «Інвестнефтетрейд». Власником компанії був Сергій Невський, який володів англійським підприємством «QHG Trading». Саме через «QHG Trading» «Роснафті» вдавалося успішно продавати свої продукти за кордон. У 2017 році Сечін уклав контракт з англійською компанією на 5 років. Цікаво, що в 2020 році Невський зник на 10 днів, а пізніше з'ясувалося, що він був заарештований за підозрою в дачі хабаря. Іронія в тому, що ще до звинувачення, через два дні після зникнення, власником «QHG Trading» стала Марина Кармишева, а управління «QHG Trading» перевели на її кіпрські компанії - «Inversos Ltd» і «Nestan Ltd».

Цікаво, що англійська «QHG Trading» в 2020 році стала сьомою за обсягами торгівлі російською нафтою компанією. А загальний заробіток підприємства в 2019 році склав 5,4 млрд фунтів стерлінгів. Однак Марину Кармишеву ніхто зі світової преси навіть не бачив, хоча вона, за логікою речей, повинна займати не останнє місце серед найбагатших людей Росії.

До речі, на сайті RLA Groupe йдеться, що компанії QHG Trading, Nestan Ltd, Nestan Trading AG, Run Engineering і Lavimont Brno входять в єдину групу.

Як сказав один з керівників «Run Engineering» Повилас Мядякша: "Я бачив Кармишеву декілька разів в житті і абсолютно не знаю. Я рядовий співробітник і не зобов'язаний знати. Я не уявляю, що вона за людина".

Проте ще в 2018 році «Run Engineering» змусила звернути на себе увагу литовських чиновників. Вся річ в тому, що компанія поставляла в Росію "товари подвійного призначення". Це товари, що використовуються в загальногромадянських промислових цілях, але при цьому мають властивості, які можуть бути використані при створенні озброєння. Тому в грудні 2018 року «Run Engineering» була позбавлена експортної ліцензії, втім, це не завадило компанії і далі постачати товари, імовірно, що призначаються для Криму. Уже в суді з'ясувалося, що за кілька днів до заборони, литовська компанія відправила в російську «Воронеж-Аква» фільтраційні мембрани dizzler. Їх повинні були встановити в ультрафільтраційне обладнання Run Aqua-UF, фірмою виробником якого була німецька компанія «Inge GMBH».

Якщо придивитися, то у відеоматеріалах, присвячених звітам про виконану роботу на кримських електростанціях, можна побачити німецьке обладнання від компанії «Inge GMBH»:

Природно, як і весь російський уряд, Повилас Мядякша на суді заперечував дійсне. Директор литовської «Run Engineering» стверджував, що після заборони на експорт, компанія ніякого обладнання в Росію і тим більше в Крим не поставляла. А також, в стилі своїх господарів, у відповідь він звинуватив суд в політичному рішенні про "заборону на експорт".

Згідно з отриманими даними, «Run Engineering» відправила в Росію обладнання, пов'язане з фільтрацією води, 59 разів після того, як у компанії була відкликана ліцензія на експорт. З 59 разів, 6 разів була відправлена модель Run Aqua-UF. На кордоні її виявили і затримали литовські прикордонники. З проханням прокоментувати ситуацію, компанія відправила лист у відповідь, в якому відмовлялася: "За наявними у нас даними, ні на які об'єкти, згадані в запиті, ніяке обладнання, вироблене нашим підприємством, не поставлялося".
https://myc.news/ua/rassledovaniya_/litva_rossneft_podstavnye_lica_kak_putinu_udaetsya_obhodit_evropejskie_sankcii