День лише настав, а вже 18 година. Тиждень ледве наступив, а вже пятниця, і місяць пройшов, і рік майже закінчився...І  пройшло 40, 50 чи 60, а може й 70 років нашого життя... І ми усвідомлюємо, що втратили своїх батьків і друзів і розуміємо, що вже пізно повертатися. Так давайте спробуємо максимально використати час, що залишився. Не потрібно соромитися шукати заняття, які нам подобаються. Давайте добавимо кольору нашій сірятині. Давайте порадіємо тим дрібницям життя, які є бальзамом для наших сердець. І нарешті давайте насолоджуватись часом, який залишається нам. Давайте вимкнемо "я зроблю(подумаю, скажу про це) пізніше". Ми часто залишаємо все на потім. Тому що не розуміємо, що "потім"- кава холодна, потім пріорітети міняються...рік закінчується...здоровя погіршується...діти дорослішають...батьки старіють...обіцянки забуваються...день стає ніччю...потім життя закінчується і буває занадто пізно... Тому не  залишайте нічого на потім, інакше втратимо кращі моменти, можемо втратити друга чи наше справжнє кохання. І тоді вже не можливо повернути назад. Щоб не жалкувати потім, робимо все сьогодні, "зараз". Ми вже не в тому віці, коли можемо дозволити собі відкласти те, що потрібно зробити негайно. Якщо у Вас знайдеться час прочитати це повідомлення, поділіться ним. Не відкладайте на ПОТІМ, яке не наступає ніколи!