А що? Їм можна, а мені ні?

- Мені так хочеться сісти за кермо і отак з вітерцем гайнути.  

     Давай я сяду і поїду по місту, а потім в сусіднє місто поїдемо. Так як я колись в дитинстві любила з гори на вєліку, з вітерцем.

 Чоловік на мене так злякано подивився  і каже:

- Так ти ж не вмієш їздити за кермом, і правил дорожнього руху не знаєш. 

Я кажу:

- Ну і що, що не знаю? Ти ж будеш поряд сидіти  Будеш мене консультувати, а я рулювати  

   Всі колись навчаються, і я навчусь. 

Щоправда скажу Вам чесно, я навіть не розумію що там за чим вмикається, чи ключем повертати спочатку, чи газувати, де там та педаль тормозу   Ну то нічьо, там же на зустріч якісь люди будуть їхати, вони ж теж щось підкажуть . Потім, правда, згадала як я навіть з вєліка літала  що і коліна збиті були, і лікті зчесані, та і пару парканів обіймала, поки таки навчилась по-людські їздити на велосипеді   

Хто хоче зі мною? Сідайте прокатну