От, скажіть мені, Народ, на милість, чи нормальне у нас ціноутворення?

Вчора я вжахнулась від цін на цукерки "порошен"...  чому такі дорогі? майже коштовні? чи вони призначені для обраних, не для народу?

Ціни зашкалюють:130 грн, 170 грн., найдешевші: 42–50 грн...

і це в «Карамельці», де дешевше, ніж в інших магазинах.... що ж це таке твориться?...

Чи ми все одно помрем, так і не скуштувавши "корівки"?

Але сьогодні я вжахнулася ще більше, коли зайшла ще в один кондитерський магазин (до речі, теж час від часу купую там через соціальні ціни)!

Так-от, повз уже вжахнутись на ціни продукції «порошен» ,я побачила інші цукерки, які вартують 250 грн., 323 грн. і таке інше. (!!!!!!!!)

Довго роздивлялась асортимент, він був чималий, цукерки з невідомими назвами (подумала, що цукерки білоруські, тому що на дверях крамнички висіло відповідне оголошення).

Довго також думала, чи ставити продавчиням провокаційне запитання: «Чи хтось купує цукерки по 250 грн.?»…

І не втрималась, запитала…

Продавщині в кращих совкових традиціях хамства з підколодним цинізмом і зверхністю відповіли:

Перша продавщиця: «Так, купують, навіть по кілограму».

Друга продавщиця: «Навіть по три цукерки, кажуть, що їм достатньо».

Тут нагодилась і власниця (чи адміністраторка) цукерні: «Це ж білоруські цукерки… Ціни відповідно долара… Долар зараз росте…».

От зараз пишу, і начебто нормальна розмова у нас вийшла в тій крамниці… Але кожну розмову, звичайно, робить тон і емоції… А тон у працівниць (бо всі троє були жіночої статі), тон у працівниць був презирливий, зверхній, ворожий…

Тому я їм резонно сказала: «Бачте, одне запитання щодо ціноутворення  зробило з мене ворога»…

Власниця чи адміністраторка крамниці почала мене напучати, що вона не робить із мене ворога, але якщо взяти цукерки «рошен» і білоруські, то відразу відчувається смак, і шоколаду в білоруських більше, ніж в «рошенах» і т.д., т.п. тощо…

Майже вийшов скандал, тому що я спокійно поставила ще одне запитання: «На чому базується ціноутворення?»

І уявляєте, власниця чи адміністраторка послала мене на прийом до Президента!

На що я їй слушно відповіла, що, можливо, й піду на прийом до Президента, щоб з’ясувати політику ціноутворення в Україні. А ось ця розмова буде записана і описана (що я і роблю в даний час).

Розпрощалися ми на взводі, але я нагадала працівницям цукерні, що я лише поцікавилась: «Чи купують цукерки по 250 грн. за кілограм?».

На що власниця чи адміністраторка сказала, що і авто по 100 тисяч купують.

Я пішла звідтам, але настрій по собі я залишила ще той, та й у мене він не покращився.

Не покращився мій настрій від побутового хамства, не покращився від цін і думок про ціноутворення в нашій чудовій країні – Україні!

Але продовжує муляти ще одне питання, на яке наштовхнула мене власниця (адміністраторка) цукерні: чи записатися мені на прийом до Президента України, щоб достеменно з’ясувати: Яким же чином в Україні регулюються ціни? Яка, взагалі, політика ціноутворення? І врешті, що він, Президент нашої чудової країни – України, думає з цього приводу?

(Я вже мовчу, що почалось все з цін на цукерки «рошен», фабрики (чи концерну, чи якої там організації), що належить йому – Президенту України!!!

Будь ласка, люди, дайте мені відповіді на такі питання: