Ось уже 20 років африканський фермер на ім'я Якуба Савадов їздить по пустелі і відроджує давню техніку землеробства, підвищуючи якості ґрунту. Все, що у нього є з інструментів це мотика, і тверда віра, що все можна змінити.
Якуба не вміє ні читати, ні писати, він не знає скільки йому точно років і не володіє французькою, щоб спілкуватися з іноземцями він використовує говір свого народу. У далеких 80-х, коли на землю його народу прийшла жахлива посуха, під назвою Сахель, вся зелень зникла, загинули дерева, а земля перетворилася на кірку, люди почали йти в пошуках їжі. А він залишився ... «Тут похований мій батько», сказав Якуба.
Якуба не дивився телевізор і тому він не уявляв масштаби катастрофи. Сахель охопила величезні простори в 4 африканських країнах, кількість опадів скоротилося до 20%, величезні простори савани перетворилися на пустелю, що викликало мільйони смертей від голоду. Вчені стверджують, що це наслідки штучної зміни клімату, що почалося на середині ХХ століття.
Але Савадаго не знав про це, він просто продовжував робити лунки і садити насіння за допомогою древньої методики Зай, яку в процесі трохи вдосконалив. Він розширив лунки, щоб збирати більше вологи для кореневої системи. Найважливішим нововведенням, за його словами, стало додавання гною з соломою, яка довше затримувала вологу. Він робив це заздалегідь, до настання сівби в період сухого сезону. Його однолітки висміювали цю практику, оскільки це вважалося марнотратно.
Але експерименти Якуби увінчалися успіхом: врожайність почала збільшуватися. Разом з насінням проса і сорго у нього почали проростати дерева, вони з'явилися завдяки насінню, що містяться в гної. Рік за роком дерева росли, підвищуючи врожайність проса і сорго, а також відновлюючи життєздатність деградованого грунту.
«Так як я почав використовувати цю техніку реабілітації деградованих земель, моя сім'я отримує врожай у хороші роки і погані,» розповідає Савадаго.
«У минулому місцеві фермери, щоб отримати хороший урожай засівали відразу 3-4 поля, але вітер з піском швидко охоплював всю площу і знищував посіви.» Розповідає Рей, місцевий голландець. «Дерева створюють вітровий заслін і закріплюють грунт. Листя падають на землю, вони діють в якості мульчі, підвищуючи родючість грунту. Вони також забезпечують корм для худоби в сезон, коли немає іншого корму. У надзвичайних ситуаціях, люди теж можуть з'їсти листя, щоб уникнути голоду.
Покращені посадочні ями, розроблені Савадаго та інші прості методи збору води дозволили більшій кількості води проникнути в ґрунт. Дивно, але підземні горизонти грунтових вод, які різко знизилися після посухи 1980-х років тепер почали подніматся. "У 1980-х роках, рівень грунтових вод на Центральному плато Буркіна-Фасо падали в середньому на один метр на рік", сказав Рей, "але вже наприкінці 80-х років, коли люди почали освоювати різні методи збору води рівень грунтових вод у багатьох селах піднявся до 5 метрів, незважаючи на зростання населення. "Деякі аналітики пов'язують зростання рівня ґрунтових вод із збільшенням опадів починаючи з 1994 року.
У нього вийшло те, що не виходило ні в кого і на що були кинуті і сили і західна гуманітарна допомога! У Якуби виріс справжній сад, потім ліс, потім багато гектарів лісів і полів.
Цікаво те, що противники його методів вожді племен (кяфірів) забороняли селянам слухати Якубу, так як це суперечать традиціям. Зрештою кяфіри підпалили насадження Якуби і йому довелося починати все заново. Але він не здався, почав все спочатку і тепер його заслуги визнані усіма.
Історія Якуба привернула міжнародну увагу, і в 2010 році про нього зняли документальний фільм «Людина яка зупинила пустелю». Всі кошти зібрані після показів цього фільму Якуба інвестував в лісовідновлення свого регіону і на програму навчання фермерів. Тепер техніку відродження грунту Зай викладають по всьому регіону і це допомагає фермерам відновлювати біорізноманіття та покращувати свою продовольчу безпеку, адаптуючись до зміни клімату.
Життя Якуби сповнене випробувань. Сьогодні його ліс потрапив під міську забудову і щоб врятувати його він збирає 20 000 доларів. Але робота триває і його нова модель по боротьбі з опустиненням вже поширюється по всій Африці.
7381АК
Є така приказка, що зірок на небі більше, ніж піщинок на землі. Дійсно, їх так багато, що наш мозок не готовий працювати з такими величезними обсягами чисел. Як з'ясовується, ми можемо сміливо додати дерева до цього списку. Тому, що дерев дуже багато на цій планеті. Мовляв, багато і багато. А скільки?
